Валютний ринок в контексті ДС

Запорожье
40,70/40,90
38,80/39,40

40,65/40,85
38,50/39,00

долар втратив ще -15коп

найліпший за 2 місяці для гривни

Вітаю всіх зі Святом, Днем Захисника України!

Що з грошима?
На разі в банківській системі – ого, вже 350 ярдів грн це чималенько. На початку місяця було 320 ярдів грн. На початок війни, нагадаю – 161 ярд грн. До речі, кешу в нас близько 674 ярда грн, на початок місяця – 677 ярдів грн, на початок війни – десь 655 ярдів грн.

Таким чином збільшення грошей з початку війни – 189 ярдів в банках та 19 ярдів в кеші, разом – 208 ярдів грн. Враховуючи емісію НБУ 315 ярдів грн – це очікуванний результат. 27 ярдів з цієї емісії ББУ повернув у вигляді зменьшення рефінансу. Та ярдів 95 десь НБУ забрав за рахунок ЗВР, продаючи валюту.

Зростання залишків суттєве. Раніше я вважав, що беззаперечно, це погроза курсовій стабільності при відміні обмежень. Але давайте зробимо більш цікавіший аналіз, виходячи з того, що ми з’ясували, що це зростання грошей проходить за рахунок збільшення накопичень фізичних осіб, причому в двох банках - Приват та Ощад.

Майже напевне, що більша частина цих грошей – це виплати військовим. Скільки саме можна тільки припускати, бо є затримка з даними, але коли зростання грошей складало 119 ярдів на 1 вересня, зростання гривневих залишків на рахунках – близько 100 ярдів грн

Й хоч частина цих грошей конвертується в валюту – хоча значно меньше половини (можно спробувати оцінити співвідношення грн-валюта, але мова зараз не про це), велика частина просто накоплюється на рахунках. Треба мати на увазі, що далеко не всі такі як Успіх – багато хто про якесь інвестування навіть не думає. Гроші складуються на рахунках до кращих часів – бо на передовій не потрібні ні плазми, ні автомобілі.

А що умовно буде після війни? Роблю припущення, що тоді гроші почнуть витрачати – по-перше на нерухомість – якщо це буде стимулювати будівництво, а не зростання цін на нерухомість, - то це добре. Хоча зростання цін на нерухомість все одно не уникнути. А по-друге – на всілякі машини та електроніку – а тут вже прямий тиск на валюту, бо різко збільшиться імпорт, а значить й торговий дефіціт.

Висновок – тиск на валюту буде. Але він залежить, скільки з цих 200 ярдів грн піде на споживання імпорту – умовно можно вважати, що половина – тобто ситуація ще не така критична. Дивимось, що далі, бо емісія не скінчилась, з якою сумою грошей ми закінчимо війну – наразі спрогнозувати не може ніхто – разве що вгадати.
Можна новий конкурс організувати – «Кількість грошей на кінець війни»

Дякую за аналіз, дуже цікаве спостереження. Тут ще питання скільки з тих грошей, які підуть на будівництво, піде на вітчизняні будівельні товари. Тому як навіть на львівщині, для прикладу, арматура у мого забудовника була з азовсталі. А вже в квітні забудовник чухав голову і думав чим її замінити. Шось казав про Чехію. Не знаю чим закінчилося, і де купили, але відчуваю що подібна ситуація може бути по багатьом позиціям. В Харкові скільки було промисловості, і скільки лишиться під кінець війни. Багато питань. Особисто я рахую що інфляція після війни неминуча, нажаль. Але з іншого боку буде попит на будівництво, економіка почне дихати. Ну і багато чого залежить з яким рахунком завершиться війна. Якщо на правах переможця - напевно сценарій буде для нас позитивний, з інвестиціями та національною ейфорією. Якщо на правах потерпілої сторони - то тоді точно гіпер інфляція, незадоволене населення та економічна стагнація.

По курсу - ростем.
Вчора євро опт 38,10/38,75
Сьогодні 38,68/39,08

40.50-41.00
38.50-39.00
Мукачево

Однією з причин зростаючих державних боргів у всіх країнах світу є… старіння населення. І не лише через пенсійні та медичні видатки. Принаймні до такого висновку дійшли аналітики The Economist в одному зі своїх останніх «спеціальних звітів».

📊Частка населення старше 50 років у всьому світі зросла з 15% у 1950-х роках до 25% зараз. Прогноз до кінця ХХІ століття – 40%.

Парадокс в тому, що глобальне старіння населення змушує держави витрачати більше, але і робить гроші дешевими.

Перед виходом на пенсію люди схильні багато заощаджувати, а потім – не так багато витрачати 🏦

При цьому через все те ж старіння, економічне зростання сповільнюється, а з ним скорочуються інвестиційні можливості. Такий дисбаланс знижує облікові ставки 📉

А низькі ставки створюють сприятливі умови для все більших державних боргів📈

Втім, ця ілюзія швидких легких рішень замість непопулярних пенсійних реформ чи підвищення податків може в будь-який момент розбитися об якусь чергову непередбачувану кризу типу пандемії чи війни 🤷‍♂️

Однією з причин зростаючих державних боргів у всіх країнах світу є… старіння населення. І не лише через пенсійні та медичні видатки. Принаймні до такого висновку дійшли аналітики The Economist в одному зі своїх останніх «спеціальних звітів».

📊Частка населення старше 50 років у всьому світі зросла з 15% у 1950-х роках до 25% зараз. Прогноз до кінця ХХІ століття – 40%.

Парадокс в тому, що глобальне старіння населення змушує держави витрачати більше, але і робить гроші дешевими.

Перед виходом на пенсію люди схильні багато заощаджувати, а потім – не так багато витрачати 🏦

При цьому через все те ж старіння, економічне зростання сповільнюється, а з ним скорочуються інвестиційні можливості. Такий дисбаланс знижує облікові ставки 📉

А низькі ставки створюють сприятливі умови для все більших державних боргів📈

Втім, ця ілюзія швидких легких рішень замість непопулярних пенсійних реформ чи підвищення податків може в будь-який момент розбитися об якусь чергову непередбачувану кризу типу пандемії чи війни 🤷‍♂️

старіння населення це добре для планети (менше людей-менше сміття він них)

економічне зростання сповільнюється

це теж добре, швидке зростання економіки-це як план угробить планету до кінця 21 сторіччя
-збільшення державних боргів-це лише "цифри на папері"

витрачання грошей і ресурсів (економічних і людських) на війни, руйнування інфраструктури і екології-це дійсно ВЕЛИКА БІДА, а не те чому приділяє увагу The Economist в одному зі своїх останніх «спеціальних звітів».

Київ 40.62-40.68

Що з грошима?
Висновок – тиск на валюту буде. Але він залежить, скільки з цих 200 ярдів грн піде на споживання імпорту – умовно можно вважати, що половина – тобто ситуація ще не така критична. Дивимось, що далі, бо емісія не скінчилась, з якою сумою грошей ми закінчимо війну – наразі спрогнозувати не може ніхто – разве що вгадати.
Можна новий конкурс організувати – «Кількість грошей на кінець війни»

Є ще такий варіант. Війна триватиме довго, суми на рахунках в банках будуть великі, а відсотки по депозитах рано чи пізно хоч трохи та й піднімуть. І багато хто зможе спробувати жити на відсотки. І не тільки військові, але і сімї тих, хто на жаль загинув. Або хоча б отримувати додатковий дохід не витрачаючи основної суми коштів. Тут все буде залежіти виключно від комбінації факторів: Інфляція/девальвація/дохідність по депозитах.
Якщо після закінчення війни вдасться стабілізувати ситуацію в країні, то є шанс, що велика частина цих коштів взагалі не потраплять в споживання.

В теме про конвертдепо только вчера чувак отчитывался, что в Привате и новым клиентом стал и 195к из фонда получил и на конвертдепо сотку положил и остаток обналичил - и всё за 10 минут

приват бывает разный, думаю что в каком-то не очень популярном отделении такое и возможно. Я на днях зашел - очередь в кассу аж до порога. Наивно спрашиваю "это все за долларом?". Ответ прозаичнее - "пол дня была тревога, вот люди и пытаются успеть закрыть свои вопросы.."