Інвестуємо в нерухомість закордоном

Ну 20 років тому навіть в Монако можна було зайти з півмільйона баксів, але наразі ціни в Європі завеликі для такого заходу - нема про що говорити

Це частково правда - і це підтверджено мною в декілька публікаціях - власні дослідження - по ряду країн Європи - за останній місяць на цій гілці.
Гадаю, Ви прочитали.
І звернули увагу, що маже по всіх країнах зараз йде коригування цін в бік зменшення.
Вище також можна почитати від учасників форуму "дзвіночки" щодо нерухомості в Польщі.

Ну 20 років тому навіть в Монако можна було зайти з півмільйона баксів, але наразі ціни в Європі завеликі для такого заходу - нема про що говорити

Це частково правда - і це підтверджено мною в декілька публікаціях - власні дослідження - по ряду країн Європи - за останній місяць на цій гілці.
Гадаю, Ви прочитали.
І звернули увагу, що маже по всіх країнах зараз йде коригування цін в бік зменшення.
Вище також можна почитати від учасників форуму "дзвіночки" щодо нерухомості в Польщі.

5-10 років ціни будуть або стояти або вниз - 2 роки ковіду і надруковані доляри і євро будуть проідатися

Про "...20 років тому навіть в Монако можна було зайти" - думаю перебільшуєте.
Ретроспективно:
- 20 років тому можна було взяти нерухомість в Києві - хоч в новобудовах на Позняках - хоч на проспекті Перемоги максимум по 700$ за кв.м.: "квартира" в 100 кв. м обходилася максимум десь в 70 000 доларів. Ну як квартира - я це називаю "Обсяг повітря, який міститься між двома плитами з/б перекриття та обмежений з боків чимось, що здалеку нагадує стіни".
Додатково треба було 30 000...45 000$ на унітаз, душову, стіни та шпалери.
Ну мінімум 200 доларів на кв. м.
Десь в Харкові, Дніпрі або в Запоріжжі тоді ціни стрімко зростали: з 200 доларів за квадрат до 400...450$ і далі теж до 700$...

- 20 років тому наші люди і не міряли про інвестиції в Монако і не в Монако - максимум в Крим.
І то 20 років тому в Криму вже фактично нема чого було купувати - хіба що десь за 25 000 доларів 1-к квартиру десь під Алуштою. Просто все вже було продано.
Ну хіба що інвестувати в гараж для човнів (пізніше це почали називати модним словом "Елінг") - десь 8 000...10 000 доларів - чи щей купиш за 1000 - десь між Алупкою та Сімеїзом.
...То був період АКТИВНИХ інвестицій в мрію і свободу: мрія була специфічною: 3 м по фронту та 6 метрів в довжину. Металева брама. Без каналізації, води та електрики. Какали на газетку та підкидали сусідам. Саме тоді почали надбудовувати - тобто інвестувати - зверху такого гаража (перепрошую: "еллінга") другий поверх - вже довжиною в 8/9 метрів, потім третій - вже довжиною в 11/12 м, і потім четвертий - вже довжиною в 13-15 м.
Інвестиця була вдалою - власні 3 м пляжу по фронту - але треба було вчасно продати - ціна такого нахалбуду виростала до 200 000 доларів і вище - а потім миттєво впала - в 2015-2017 роках до 60 000...80 000 доларів.
Темпи інвестицій в Крим набрали таких масштабів, що в 2006...2007 роках вже нема чого було купувати на ЮБК (або ціни були карколомні) та почали викуповувати земельні ділянки - в найкращому випадку по 4000...7000 доларів за сотку десь в Олива або в Паркове, в ненайкращому десь під Севастополем - по 2000...2500$ за сотку...
Ось куди йшли активні вливання грошей українців, не в Монако.
Куплені 4-5 соток землі в Олива вимагали карколомних вкладень в підпорні стіни, а куплені 10 соток під Севастополем вимагали вкладень у водопостачання та в електрику - вже тоді пан на букву "А" зрозумів, що гроші починають падати з неба - просто підставляй кишеню та дури інвестора тим, що ТМ-63 "не тягне" і нехай інвестор за свій рахунок поставить ТМ-160. Пізніше виявилося, що там, де буцім-то стояла ТМ-63, вже й так давно стояв ТМ-100, встановлений за державний кошт.

- 20 років тому вже люди почали дивуватися Туреччині - тому що в Туреччину та в Єгипет можна було злітати БЕЗ ВІЗИ за путівкою від 200 доларів (щось пристойне - мінімум 360: це і чартер, і готель).
Саме тоді почали чухати потилицю: якщо аз 100 000 доларів в Києві можна було інвестувати в з/б паралелепіпед з ремонтом мінімум на 6 місяців - то в Туреччині за 100 000 доларів тоді вже можна було ГОТОВУ під ключ віллу (!!!) - не квартиру - купити на узбережжі Егейського моря.
Потилицю чухали довго: і реально наші люди почали вкладати ті 100 000 доларів в трикімнатні квартири в Анталії не 20 років тому, а вже в далекому на сьогодні 2010 (десятому) році.
Я реально знайомий з людьми, які інвестували саме в 2010 році і саме такі суми.
Було цікаво слухати від рієлторів (!) Харкова, моряків та чиновників (!) Києва, як вони дивилися з новенького балкона новенького будинка нової квартири на ще пустирі за їх новими будинками.

- 20 років тому ще ніхто не інвестував у Монако, в Іспанію почали інвестувати значно пізніше - теж приблизно в 2010 році, Але інвестиції були специфічні: а) візовий режим; б) реально нерухомість не купували, а брали у "вічну оренду" двійку тижнів в році. Тобто ти купуєш право жити в умовно своїй квартирі в обрані (з обмеженнями) 2 тижня на рік.
Один раз на рік - оформлюєш візу - сідаєш в авто - і - гОйда! - 3 650 км до Аліканте!
Це було надзвичайно цікава новинка за не самі великі гроші: 3 500... 5000 євро.
Було дуже весело та цікаво. Перші 2 роки.
На третій пропонували скористатися тією забавкою за гроші друзям. На четвертий - друзям - БЕЗКОШТОВНО.
Вже не було бажаючих і безкоштовно: попереджати про прибуття треба було за 6 місяців, візовий режим та 3 650 км за кермом.
На п"ятий рік вже про ту забаву у забули. Канула у вічність. Всохла.

- 20 років тому - точніше не 20, а 9 - почали думати поро "запасний аеродром" за кордоном - особливо в 2014 році - тоді почався бум купівлі нерухомості в Іспанії.
Не самі великі гроші - припустимо 75 000 євро - і маєш затишне гніздечко десь на вулиці Carlota Pasaron в Аліканте...
Можливо і не нове, але готове і найчастіше з меблями, побутовою технікою та басейном.

Ну ось так вам - ретроспективно...
Цікаво, що робили 20 років тому?

Про "...20 років тому навіть в Монако можна було зайти" - думаю перебільшуєте.
Ретроспективно:
- 20 років тому можна було взяти нерухомість в Києві - хоч в новобудовах на Позняках - хоч на проспекті Перемоги максимум по 700$ за кв.м.: "квартира" в 100 кв. м обходилася максимум десь в 70 000 доларів. Ну як квартира - я це називаю "Обсяг повітря, який міститься між двома плитами з/б перекриття та обмежений з боків чимось, що здалеку нагадує стіни".
Додатково треба було 30 000...45 000$ на унітаз, душову, стіни та шпалери.
Ну мінімум 200 доларів на кв. м.
Десь в Харкові, Дніпрі або в Запоріжжі тоді ціни стрімко зростали: з 200 доларів за квадрат до 400...450$ і далі теж до 700$...

- 20 років тому наші люди і не міряли про інвестиції в Монако і не в Монако - максимум в Крим.
І то 20 років тому в Криму вже фактично нема чого було купувати - хіба що десь за 25 000 доларів 1-к квартиру десь під Алуштою. Просто все вже було продано.
Ну хіба що інвестувати в гараж для човінв (пізніше це почали називати модним словом "Елінг") - десь 8 000...10 000 доларів - чи щей купиш за 1000 - десь між Алупкою та Сімеїзом.
...То був період інвестицій в мрію і свободу: мрія була специфічною: 3 м по фронту та 6 метрів в довжину. Металева брама. Без каналізації, води та електрики. Какали на газетку та підкидали сусідам. Саме тоді почали надбудовувати - тобто інвестувати - зверху такого гаража (перепрошую: "еллінга") другий поверх - вже довжиною в 8/9 метрів, потім третій - вже довжиною в 11/12 м, і потім четвертий - вже довжиною в 13-15 м.
Інвестиця була вдалою - власні 3 м пляжу по фронту - але треба було вчасно продати - ціна такого нахалбуду виростала до 200 000 доларів і вище - а потім миттєво впала - в 2015-2017 роках до 60 000...80 000 доларів.

- 20 років тому вже люди почали дивуватися Туреччині - тому що в Туреччину та в Єгипет можна було злітати БЕЗ ВІЗИ за путівкою від 200 доларів (щось пристойне - мінімум 360: це і чартер, і готель).
Саме тоді почали чухати потилицю: якщо аз 100 000 доларів в Києві можна було інвестувати в з/б паралелепіпед з ремонтом мінімум на 6 місяців - то в Туреччині за 100 000 доларів тоді вже можна було ГОТОВУ під ключ віллу (!!!) купити на узбережжі Егейського моря.
Потилицю чухали довго: і реально наші люди почали вкладати ті 100 000 доларів в трикімнатні квартири в Анталії не 20 років тому, а вже в далекому на сьогодні 2010 (десятому) році.
Я реально знайомий з людьми, які інвестували саме в 2010 році і саме такі суми.
Було цікаво слухати від рієлторів (!) Харкова, моряків та чиновників (!) Києва, як вони дивилися з новенького балкона новенького будинка нової квартири на ще пустирі за їх новими будинками.

- 20 років тому ще ніхто не інвестував у Монако, в Іспанію почали інвестувати значно пізніше - теж приблизно в 2010 році, Але інвестиції були специфічні: а) візовий режим; б) реально нерухомість не купували, а брали у "вічну оренду" двійку тижнів в році. Тобто ти купуєш право жити в умовно своїй квартирі в обрані (з обмеженнями) 2 тижня на рік.
Один раз на рік - оформлюєш візу - сідаєш в авто - і - гОйда! - 3 650 км до Аліканте!
Це було надзвичайно цікава новинка за не самі великі гроші: 3 500... 5000 євро.
Було дуже весело та цікаво. Перші 2 роки.
На третій пропонували скористатися тією забавкою за гроші друзям. На четвертий - друзям - БЕЗКОШТОВНО.
Вже не було бажаючих і безкоштовно: попереджати про прибуття треба було за 6 місяців, візовий режим та 3 650 км за кермом.
На п"ятий рік вже про ту забаву у забули. Канула у вічність. Всохла.

- 20 років тому - точніше не 20, а 9 - почали думати поро "запасний аеродром" за кордоном - особливо в 2014 році - тоді почався бум купівлі нерухомості в Іспанії.
Не самі великі гроші - припустимо 75 000 євро - і маєш затишне гніздечко десь на вулиці Carlota Pasaron в Аліканте...
Можливо і не нове, але готове і найчастіше з меблями, побутовою технікою та басейном.

Ну ось так вам - ретроспективно...
Цікаво, що робили 20 років тому?

18 років тому люди скупали квартири в центрі по 5 тисяч доларів метр, оренда в центрі офісу в 100 метрів виходила в 4-5 тисяч а в офісному центрі - 8-10, тому не треба ляля про що люди мріяли, сотка в погребах доходила до 10 тисяч баксів, в кончі - до 25

То ви скупили - чи "ля-ля"?

То ви скупили - чи "ля-ля"?

Першу квартиру купив в новобудові на Подолі за 500 баксів метр в 2002, зараз маю 5 - останню купував по 3000 уже в 2009

Ну ось і добре. Користуйтеся. Можна радіти за Вас. Працювали. Не байдикували.

Перефразуючи трохи Воланда: "Но вот какой вопрос меня беспокоит: ежели Бога нет, то, спрашивается, кто же управляет вашим интересом к ветке "Інвестуємо в нерухомість за кордоном"?

Вам не вгодиш: і Швеція є не милою, і на півдні все не так, і Ірландія не така...
Була одна корисна справа в житті - і то погано.

Ну так пропонують або села Ірландії або кацапське гетто в Туреччині) я взагалі краще обрав би село в Італії чи Греції)

Читав що деякі європейці переселяються на старість в Грецію, кудись подалі в села на островах. Але мають не українську пенсію в 70 доларів.

Як каже директор цієї гілки Акурт, то теоретики.
а практично, з початку війни довелось пожити в деяких країнах Європи (і Греція в тому числі), Туреччина .
Так от Болгарія, Греція і поряд з ними це по суті Туреччина. і 500 років панування над ними ніякий Євросоюз не вибив - срач, лінь, бардак.
Навіщо Греція з цінами на життя в 3 рази вищими якщо поряд Егейське узбережжя Туреччини і все те саме. Навіть історично там Греція.

Є ще Португалія - там дешево але холодна вода)

Є ще Португалія - там дешево але холодна вода)

знайомий блогер товариш там. розриває її. все ушатано і срач.


Підкажіть хто писав про Бельгію англомовний район. дуже зацікавився. поїду подивлюсь