Крім того, він зауважив, що чоловіки, які потрапили на фронт проти своєї волі, дуже часто стають хорошими воїнами. "Не варто вважати, що кожний хто не прагнув до війська та на фронт – обов’язково лайно, боягуз, і головне що це невиліковно. Не хотіти на війну – це взагалі-то нормально. І боятися смерті та інших незручностей у війську – так само нормально. Вчорашній ухилянт, якого виловили та примусом притягнули до війська, після першого шоку прибуває на фронт абсолютно пригнічений та розгублений. А там – зовсім інше життя, абсолютно відмінне від всього його попереднього досвіду. І в цьому житті раптом зовсім по іншому вибудовуються пріоритети, міняється шкала важливого та другорядного. Страх зганьбитись перед друзями у окопі стає екзистенційним, і мотивує в моменти слабкості ", – каже Дикий. За його словами, війна – "жахлива кузня, яка виковує захисників з дуже різних людей" . ...
... перший шлях, із примусово мобілізованого боягуза у лицарі-захисники, проходять значно більше бійців, і саме його слід вважати типовим", – підсумував Євген Дикий. Раніше Дикий пояснив, що посилення мобілізації потрібно не ЗСУ чи владі, а насамперед самим українцям. Також він цинічно пояснив ухилянтам, чому в армії більше шансів вижити.
Оспівуватимуть цю мобілізацію у віках. Ох оспівуватимуть...
Група в ФБ
Демобілізація / встановлення термінів служби
Пожиттєво мобілізований… Хіба таку долю заслужили наші захисники? Ідучи до лав Збройних сил України, вони думали про одне - захист українського народу і його майбутнього. Та чи готовий народ так само відчайдушно захищати їх право на відпочинок? Люди не розуміють чи не мають бажання зрозуміти, що завтра на їх місці опиниться хтось з них. Ваш чоловік , батько, син, або брат буде увʼязнений без термінів служби. Ми ЩЕ не перемогли! Над нашими головами літають ракети і шахеди. Наші військові гинуть, мерзнуть і отримують поранення. Чому наразі вихід з війни - лише смерть або інвалідність? Сімʼї військових поставили своє життя на паузу… Ми намагаємось рік життя впихнути в 10-денну відпустку. Наші чоловіки виснажені фізично і морально. Ми закликаємо всіх! Не будьте байдужими до тих, завдяки кому ми живемо! Завдяки кому ми можемо працювати, відпочивати і бути українцями! Завдяки кому ми маємо майбутнє! Наші чоловіки вже виконали свій обовʼязок перед народом і перед державою! Настав час інших! З вами нічого не станеться, якщо ви вийдете з нами на пікет! Ви покажете, що суспільство поважає і піклується про своїх захисників! Що вони потрібні не лише їх рідним. Адже вони там захищають ВСІХ нас. І вас , і ваших батьків, і ваших дітей. Знаєте скільки я чую від військових «Ми нікому не потрібні»… ЩОДНЯ. Доведіть, що вони помиляються! Захищайте живих героїв, щоб потім не доводилось вшановувати полеглих! # демобілізація # dvvd2023
Бачив відео пікету у києвах -- ми і справді непотрібні... Але. Якщо непотрібні. Чому тримають у війську? (примусом законів).
Печера Дракона
ПРІРВА Чим більше дивлюся на бурну істерику навколо теми мобілізації, тим більше розумію, що підтверджуються найгірші мої припущення щодо українців. Ні. Зеленського обрали не тому, що 73% раптом очмарніли. Його обрали саме тому, що на противагу "Армії. Мові. Вірі" він висунув тезу "Зійтися посередині" та "Просто перестати стріляти". Тому, що чимала частина осіб з паспортом України були готові віддати Москві шмат української території - тільки аби не опинитися в окопах самим. Точніше так, були і патріоти що повірили ЗЕ, але ударний його виборець був саме такий. Ні. Порошенка обрали у 2014 президентом не тому, що українці несподівано прозріли, аби зразу засліпнути. Простіше. Порошенка обрали САМЕ ТОМУ, що він олігарх - в свідомості значної частини громадян. Бо ті, хто голосували за Порошенка були переконані, що зараз "цей олігарх" про все домовиться з Москвою, щось Москві віддасть - і його самого буде комфортно потім звинувачувати. Звісно були й патріоти, які розуміли переваги Порошенка, як організатора - але один тур забезпечили саме вищезгадані типи. Так, правда така. Для чималої кількості українців тризуб має цінність лише поки він зроблений з ковбаси та сала. Тільки-но тризуб починає складатися з мечів - така Україна їм не подобається. Бо за таку Україну треба жертвувати. А жертвувати вони ду-у-уже не хочуть. Що там? Держава не забезпечує? Чиновники крадуть? Політики домовляться, а ветеранам залишаться лише їхні рани? Яка дивина! Скабеєва та Соловйов теж говорять про це, з очевидною метою - примусити нас до поразки. Важко? Та що ви кажете? Я весь 22-й рік пробігав у формі, яку мав від часів добробату. Я вилизував волонтерів, аби здобути БПЛА, які водив - і забезпечити бригаді очі. Я, з кінця в кінець, з коптером і автоматом пройшов Павлівку та дачі біля Вугледару - що свістіло біля нас, то буде довго перелічувати. Я знаходив час вести блог. Я на відпочинку в смартфоні роман писав - скоро видам. Це їм важко? Коли я йшов до ЗСУ, незрозуміло було геть чисто все. Ми не знали, як далі піде війна. Ми не знали, важко буде чи ні? Ми знали лише одне - це на рік, як мінімум. А можливо - набагато довше. Ми вже бачили Київщину - поранених, контужених, убитих. Ми чудово розуміли, що від долі не втечеш. Це їх зараз лякає мобілізація? Панове, варто чесно визнати. Частині нашого суспільства Україна потрібна рівно до того часу, поки вона дає їм можливості НЕ платити податки (за що на Заході шкіру з дупи на вуха натягнуть) і при цьому вільно користуватися безвізом та статусом людини з країни, що опирається Москві - який вигризли взагалі-то ті, хто був поранений та убитий на Майдані. І от ми - ті, хто воює зараз. Тільки-но заходиться не тільки про права, а й про обов'язки, такі громадяни випаровуються. Вони зразу волають: "Дайте можливість здати паспорт і уїхати" - до речі, я дав би таку можливість. Я б пропонував дати право не захищати Україну, в обмін на згоду ніколи більше не брати участь у виборах. Бо нащо країні такі громадяни? Ця моя пропозиція найбільше збурила як раз ідеологів агресивних ухилянтів - явно тому що Москві потрібно не це. Коротше. Я кажуть, сніг зійде - буде видно, хто де гидив. Війна як раз стала тим фактором який чітко показав - кому Україна потрібна, як вища цінність, а кому так - поруч погрітися. Маю хороші новини - це назавжди. Між тими хто воював, волонтерив, працював у критичних галузях та хто просто допомагав чим міг - і тими хто втік, бо Україна йому байдужа, між цими людьми уже прірва на віки. Це вже не змінити. Завершиться війна - а прірва залишиться. Повторюю, хтось Україну рятував, а хтось тікав геть. Поки що можна обрати - з якого боку прірви конкретно ти. Наразі - ще можна. Прийде час коли вікно можливостей закриється назавжди. Своє майтубнє я планую будувати з тими, хто був небайдужий. З ними надійніше. А всі інші? Скажіть, а їх сильно цікавлять мої проблеми? Як я відрізнятиму тих хто рятував від тих хто був байдужий? Просто. Очима. І вухами. Завжди був той, хто бачив і чув. Завжди.
І справді. Зараз. Вже на все готове. Які-не-які, а лінії оборони і постачання. А їм все не так...
Дмитро "Калинчук" Вовнянко
Цей текст написала людина яка воює. Ба-більше, його написав бойовий офіцер. Ба-більше його написав мій колишній командир у 72-й бригаді. І текст мене реально зачепив. Почитайте. "Щодо мобілізації !!! В мене більше питання до жінок. Можливо, ви здивуєтесь, але це ви виховуєте нас, матері, дружини і навіть доньки. Це ви задаєте норми чоловічих якостей, які сприймаєте, як вчинок справжнього чоловіка, на які ми, чоловіки і орієнтуємось щоб без сорому дивитись вам в очі. Ви - мати, і одного прекрасного дня вам сказали, що у вас народився хлопчик ви зраділи і сказали собі: «виховаю сина, яким буду пишатися справжнього чоловіка, захисника» навряд, ви подумали: «нехай виросте ганчірка» Пройшли роки, чесно скажіть кого ви виховали ? Які чоловічі принципи ви десятиріччями закладали у його характер ? Мужність ? Порядність ? В чому вони проявляються ? В країні йде війна і в ваш будинок в будь-який момент може прилетіти ракета, що зробив ваш син, щоб захистити вас і запобігти цьому ? Написав повідомлення: «мама спустися в бомбосховище» чи зайняв місце навідника ППО ? Чоловік - це не слова Чоловік - це вчинки Не хвилюйтесь я не ваш син, але я буду захищати вас незалежно від того, чи робитиме це він Ви - дружина За якими критеріями ви обираєте собі чоловіка, красивий, веселий, кохає вас і багато заробляє ? Непоганий вибір. Це все ? Вам потрібен красивий утримувач з первинними ознаками чоловічої статі ? А хто вас цілує і дивиться вам в очі ? А як, щодо чоловічих вчинків ? Якщо на вас нападе на вулиці хуліган ? Чоловік захистить вас, чи втече ? Ви впевнені ? Ви впевнені в тому, що той, хто один раз зрадив вам, одного разу не зробить це ще раз ? Ви будете довіряти такій людині ? Риторичне питання - ні Ви знаєте, що людина, яка вчинила не по чоловічому одного разу, зробить це ще. В ситуації, де треба проявити мужність, справжній чоловік завжди поступає однаково. Але не хвилюйтесь, я - не ваш «чоловік», я буду захищати вас незалежно від того, чи робитиме це він. Ви - донька Ви пишаєтесь своїм батьком ? За що ? Він дав вам життя і освіту ? Це дуже багато, згоден, але життя вам дала і освіту, і мати. Що залишилось для ролі батька ? Гроші ? А якщо ви вже самостійно заробляєте гроші ? За що ви тепер пишаєтесь батьком ? Але не хвилюйтесь, я не ваш батько, я буду захищати вас, незалежно від того чи робить це він. Я не пишаюсь собою, я просто роблю те, що має робити справжній чоловік. І хочу подякувати мамі, що виховала мене саме так.
Дмитро "Калинчук" Вовнянко
НЕПРОФЕСІЙНІСТЬ = НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ Серж Марко написав текст «Піхоті потрібна справедливість», де зауважив що влада примудряється бути неймовірно далека від потреб фронту – на прикладі Мілованова, що ремствує на слова солдат, які мріють повернутися з фронту та розвалити можновладців. Серж Марко наголосив, що армія (і в першу чергу піхота, яка тягне головний тягар війни) потерпає від несправедливості. Армія вже другий рік захищає Україну від одної з найбільших і найбільш потужно оснащених армій світу, без перепочинку – моя рідна 72-а бригада ім. Чорних запорожців на ротації не була від 24 лютого. Те саме в більшості бригад ЗСУ. Солдати не бачать відпусток і ротацій. А в той самий час коли солдат приїжджає в тил – він бачить наповнені «человейники» де не можна проїхати від припаркованого транспорту і де на Буковелі – аншлаг. Проти волі в солдата виникає питання: «Якого біса? Якщо ми живемо в країні рівних прав і обов’язків, чому права для всіх, а обов’язки лише для мене і моїх побратимів? Обов’язки мають бути для всіх також!» Так, це правда. Солдати відчувають несправедливіст ь – і це виливається у вимоги бойових командирів мобілізувати всіх, аж до юнаків. Це лише один прояв – є інші, набагато більш лиховісні. Скажу так, через те що частина суспільства вирішила що вони – паничи та барство, яким не писані закони і не для них війна, солдати та офіцери справді відчувають кричущу несправедливість і це матиме дуже важкі наслідки. Проте. Я не вірю в існування справедливості і несправедливості. Просто тому що не буває єдиної справедливості для власника фірми, якому треба підтримувати якість продукції, і для робочого-алкаша, якого власник фірми звільняє за брак. Справедливість латиною буде «юстиція» - тобто право і судочинство. В культурі Заходу справедливість – це відповідність праву і законам, то в Росії «справедливість» подається як щось, що вище законів бо справедливість там творить цар, якому закони не писані. Це не для нас. Чому солдати відчувають несправедливість? Тому що влада намагається солдатами заткнути дірки. Солдатів не відпускали у відпустки і не виводили на ротації, бо на фронті бракувало людей. А чому бракувало? А через ту саму проблему, про яку я вже не раз писав. Бо конкретно ця, зелена влада взагалі не мислить стратегічно. Схема діяльності цієї влади – серіал. Проблему треба вирішити тут і зараз – а далі хоч трава не рости. Що в результаті? Два роки нам з кожної праски розповідали що от трохи, ще трошечки – і ми поженемо ворога геть. Що характерно, генерали Залужний, Забродський, Назаров навпаки, наголошували що війна надовго і саме з цього треба виходити. Але влада явно слухала завжди готового до послуг Буданова, який просторікував саме те, чого хотіла влада – що ще півроку і край. Якщо згадати це, стане зрозуміло чому влада взагалі не думала, що діючу армію доведеться міняти, і що доведеться виводити бригади на ротації – а значить буде потрібно їх кимось замінити. У владі думали що бойовими 100 тисячами вони заткнуть рот тим хто під вогнем безпосередньо, ці люди вирвуть їм перемогу, потім цим людям знову заткнуть рот пільгами – і буде все тіп-топ. Бо якби влада ще весною 2022 прийняла тезу що війна надовго, ще тоді вони мали почати мобілізацію і рекрутинг (як додаток до мобілізації – але не більше). Очевидно мобілізація тоді помножила б рейтинг влади на нуль. Як множить зараз. Чому так? Бо влада хотіла подобатися. Власне, тому й ворога довелося зупиняти на околицях великих міст повних мирних мешканців. Бо влада не будувала укріплень на кордонах (їх будують зараз). Бо влада не хотіла визнавати до останнього що наближається велика війна. Влада хотіла подобатися – тут і зараз. Влада грала серіал. Тисячі загиблих у перші дні війни. Солдати загиблі через те що вони втомилися і одуріли від втоми. Несправедливість яку відчувають живі солдати. Все це наслідки «серіальної політики влади». Простіше – наслідки невміння працювати стратегічно. Цьому "серіалу" треба класти край.
І старе. Але дедалі актуальніше....
Резонанс Автор: Ірина Костюченко
Про важливість обмеження терміну служби 12:50 07.09.2023 11 4400
Про важливість обмеження терміну служби Люди, які зараз воюють, чудово розуміють: їх принесли у жертву і списали. Бо термін служби не обмежений нічим, і ніхто не збирається його обмежувати. Суспільству, в принципі, норм, аби їх чи їхніх близьких не чіпали. Це зрозуміло: чим довше служить той набраний мільйон, тим безпечніше тим, по кого ще не прийшли. А мільйон у ЗСУ плюс 3-5 мільйонів родичів - це все одно меньше, ніж "решта суспільства".
Саме тому масового "суспільного запиту" на обмеження терміну служби нема. І, швидше за все, не буде. Але я спробую поволати в пустелі - знаю, що немає сенсу, але я хоч знатиму, що намагалася.
Наведу особистий приклад. Мій чоловік служить понад 15 місяців. Протягом цього часу він не мав жодної ротації, жодної відпустки і навіть жодного вихідного. Протягом цього часу він не бачив дітей і мене. Звісно, можна сказати: ти звалила - він і не бачить. Але прикол у тому, що навіть якби ми були в Україні, то все одно його би не відпустили до родини, як не відпускають людей з його частини, в яких ніхто нікуди не поїхав. А везти дітей у місця, де були росіяни, і де все всіяно мінами - невиправданий ризик.
Так, мій чоловік не в окопах, а в ППО. Але якщо протягом тижня йому вдається поспати хоча би одну ніч (про більше не ідеться), то це вдалий тиждень. А вдень є інша робота, ремонт техніки, обслуговування, забезпечення побуту тощо. Депривація сну - один з найстрашніших викликів війни, тихий убивця (знаю, що в Києві це виснажує людей теж, але уявіть: ви прокидаєтеся за сиреною, а хлопці не сплять за 2-5 годин ДО неї, бо чекають, і кілька годин ПІСЛЯ неї, бо шукають).
Ще кажуть, що воїни "добре заробляють". Ніфіга. Як дизайнер мій чоловік заробляв більше, ніж зарплата у ЗСУ плюс бойові. А ще дизайнерська зарплата залишалася у нього, а не вкопувалася у техніку, зв'язок, інструменти, автотранспорт (так, їм "положено", але нема, і чоловік сам купив), форму, ліки, бензин (так, його теж "положено", але він він такий, що летить усе на світі, тож чоловік заливає за свої), їжу (бо дають багато вуглеводів, а мало м'яса чи сиру, бракує овочів). Тобто наші діти - на моєму забезпеченні, виключно; ще я надсилаю купу всього, що можна тут купити дешевше. Може в інших родинах гроші складають під матрас, може комусь щось надають волонтери - я не знаю, не бачила; у нас ось так, і це правда.
Але найдивніше, що весь цей ппц (опустимо ще купу подробиць, це я так, загальними мазками окреслила) насправді можна витримати. Так, це важко, так, для цього треба бути сильними і терплячими. Але можна - якщо знаєш, що це закінчиться у визначений момент. Для конкретно твоєї родини, причому незалежно від ходу бойових дій, від того, що дасть Америка, від дати виборів чи навіть фази Місяця. Я це знаю, бо працювала на виборчих кампаніях по три доби без сну та їжі - на РОЗУМІННІ чіткої дати, коли це все закінчиться для мене.
Натомість, коли ти знаєш, що з того ЗСУшного рабства є тільки два виходи - у труну чи на очевидну важку інвалідність (тобто, наприклад, ти маєш залишитися без ноги чи без ока), триматися набагато важче. Бо ти (чи твій чоловік, син, батько, сестра) в будь-якому випадку ритуальна жертва - і чим довше ти служитимеш, тим краще більшості суспільства. Такий собі цап-відбувайло, якого все одно вб'ють, питання лише у способі та термінах. Бо навіть якщо війна завершиться, і ти будеш живий, тебе доб'ють хвороби, отримані за роки служби в полях, депресія, почуття злості, образи і ненависті до "більшої частини суспільства".
Єдина проблема: суспільство і влада (а вони в цьому питанні вони солідарні у своїх бажаннях і діях) забувають, що служать саме найактивніші та найсміливіші. Які вміють користуватися зброєю і не бояться цього робити. І наївно очікувати від одних і тих самих людей подвигів і звитяг на фронті - і рабської покірності та "нерозхитування човна". Рано чи пізно люди почнуть вимагати якоїсь справедливості. І дай Боже, аби це до влади щось дійшло до того, як почнуться невпинні процеси.
Я, звісно, диванний експерт. Але серед моїх читачів є ті, хто пам'ятає, як деякі речі я передбачила дуже заздалегідь. Навіть тоді, коли всі "професійні ютубери" стверджували щось інше.
Так ось з позиції "диванного експерта" і взагалі "баби-дури", я скажу, що ТРЕБА зробити на законодавчому рівні, щоби уникнути ппця, здатного знести і владу, і знищити всі здобутки ЗСУ, і взагалі влаштувати апокаліпсис, на тлі якого Буча буде здаватися дитячим садочком.
1. Обмежити термін служби. Чіткими, зрозумілими прозорими рамками. Хто на фронті в окопах - хай це буде 12 місяців, хто далі - хай це буде 18 чи 24 місяці. Незалежно від ротацій, відпусток чи чогось іще. Хоче людина служити - хай служить, задовбалася - після цього терміну отримує право вийти з гри.
2. Дати демобілізованим воїнам вільний виїзд за кордон. Це дозволить "зняти піну" - прибрати з країни найбільш активних, дієвих, спроможних. Це дасть їм можливість або спробувати себе деінде, або просто відновити голови і тіла, налагодити сон, отримати інші, мирні виклики. Мало того: це простимулює служити тих, хто зараз ховається чи платить ВЛК, аби "не замели". Підкреслюю: багато хто це робить не тому, що він очкун, а тому що на прикладі інших побачив, що ЗСУ є рабством, з якого лише два виходи - в труну та на інвалідність. І нормальна людина спитає в себе - я що, дебіл? Я що, хочу спочатку все вкочувати в службу, а потім змусити мою родину або ховати мене, або побиратися по ФБ і фондах на протез? Дати людям законне право виїхати через жорна служби у ЗСУ - це рішення. І для безпеки в країні, і для набору нових людей.
3. Озвучити втрати. Це буде просто чесно і припинить маніпуляції. Бо людей уже пошивали в дурні, коли розповідали їм про шашлики та дороги. Але тоді ще людей не клали тисячами, їх не кидали напризволяще, як у Маріку. Тоді ще можна було надувати щоки і бавитися у сувору виховательку і наївних діточок у яслах. Зараз, коли будь-якої миті людина може загинути, вона
має право знати, скільки коштує ця війна. Не лише грошей, але і життів. Може тоді їй "запече", і вона матиме більшу мотивацію хоч від повістки не ховатися.
Власне, все. І не кажіть потім, що я не поперджала чи "була недостатньо переконливою". Бо коли я волала "вивезіть дітей до наступу", а потім росіяни таки пішли, або коли я говорила про дупу з доступом до укриттів, мені дехто закидав зайву "обережність у прогнозах" і "невпевненість у порадах". Зараз я кажу: воїни мають вимагати, суспільство має підтримати, а влада має зробити.
Інакше накриє всіх. Не під час війни - то після. А революція - повірте мені як людині з потужним відчуттям історичних процесів - це набагато більший ппц за війну.
P. S. Так, я в курсі, що нічого не розумію. І що зрадофіл. І тон у мене некошерний. І взагалі не маю права розтуляти рота, сидячи за кордоном, навіть якщо маю рацію тисячу разів. Бо я ж не ховаюся у підвалах з дітьми і взагалі. Але може я тому і не ховаюся, бо непогано розумію деякі речі, вмію їх озвучувати і брати їх до уваги у своїх рішеннях?
Ірина Костюченко
вона місцями якось аж занадто нагнітала... були вихідні, і час відіспатись навіть на передовій. і грошей там зовсім трішки збирали на підрозділ (у тил забезпеч. на порядки більше, але теж терпимо).
але от щодо строків у війську -- ось це в яблучко...
До речі про мобілізацію: сьогодні заходив сусід позичити гроші, має досвід служби в ТРО ~4 місяці на початку війни, поранення, вже рік ховається від ТЦК, без роботи. Хотів би йти знову воювати, але тільки за 2 умов: 1. Вибору взводу в якому служити. 2. Обмеженого терміну контракту, максимум рік.
народ однозначно ответил "нет" насильственной мобилизации. власти придётся придумать что-то другое. если с каждого марафона звучит лозунг "перемога", значит есть план, как её достичь. этот план никому неизвестен. и, судя по всему, неинтересен. последняя тысяча страниц плана перемоги здесь - мобилизация. что будет после? автозаками накидают 500 тысяч немотивированного балласта, прикрутят скотчем к рукам оружие и погонят в окопы. всё?
Hotab написав:Знаєте скільки тут треба здоровʼя? Я б це як залік по фізпідготовці в ТЦК зарахував,
сразу видно ты не из Киева и денег у тебя нет . По адресу Тимошенко 21 находится 12 банков в одном доме. Откуда тебе это знать да?
Так - думки вслух... >>> Цікаво, чи я зараз(в свої 40+) здам залік по фізпіготовці, якщо звернутись у ВЛК?(чи куди потрібно звертатись?) От недавно треба було занести великий акумулятор(такий, як до САУ підходить) і бензин, воду, харчі + особисті речі кожного... Машина не могла доїхати на вогневу, бо дорога дуже розбита... Метрів 400-500 Кожен щось взяв нести... Я взяв удвох з побратимом той акумулятор, а в другу руку ми взяли по 10л. бензини кожен... Звичайно, що "бонусом" ще на мені броник+каска+автомат+спальник І що? Не здав я фізпідготовку - разів з 10 ми ставали на 1хвилину "перевести дух"/перепочити(а мене, через півдороги, ще й на рвоту "тягнуло/натягувало", бо я ж то воїн "третій в списку після двох Кличків"! Добре, що погода була похмурою і нас дрон не бачив... - а то вже була б вогнева позиція спалена в прямому і переносному значенні!
До чого це я?
Щоб хтось пожалів мене? Ні! (та й тут нема такої "опції", - тут все цинічно/покуєстично всім)
А я до того, що десь в тилу дехто піднімає штангу над головою і т.п., а думає, що він слабший за мене і НЕ народжений для війни))
А я, плять, такий Арнольд Шварценеггер в 40+ легко проводжу 22міс на фронті і ще можу 222міс провести!)) ЛЄгкО!)))
Тому, як писав Т.Г.Шевченко >>>
Якби ви знали, паничі, Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись.
Я написав, що дочекаюсь ваших повідомлень з бліндажів . Не треба перекручивати .
Зараз ви тааакі щирі украінці які піклуються за націю !
Ну а як за націю треба піклуватись ? Ніхто насправді з цих дописовучів не розуміе що пощади не буде нікому . Тому іллюзій чи полюцій по тому випадку в мене НЕМА . Я увесь час Буду Молитесь за вас всіх . Щоб усі без виключення боронили ту Державу в який ви народились , виросли . Так що ще раз наголошую , я дочекаюсь ВАШИХ повідомлень , не з бліндажів , так з чукотки де ви маєте бажання іздохнути .
pesikot написав:Бахмут був захоплений в листопаді 2023 року
Додано: Нед 14 січ, 2024 20:40
- разів з 10 ми ставали на 1хвилину "перевести дух"/перепочити(а мене, через півдороги, ще й на рвоту "тягнуло/натягувало", бо я ж то воїн "третій в списку після двох Кличків"! 
