Тут часто упоминают о примере Израиля и Швейцарии. Не буду сейчас об Израиле, который вся свою историю достаточно регулярно воюет. Да и когда, вроде бы, не воюет, то тоже не айс. Давайте о нейтральной Швейцарии, которая уж не помню когда и воевала. Имеет 4 официальных языка и достаточно воинственных в прошлом (до 1945) соседей.
Чтобы можно было сравнивать 2 слова о нашей армии. Численность - 2000 год 310 тыс., 2005 - 180 тыс., 2011 - 145 тыс., в 2014 с началом АТО армия быстро выросла до 200 тыс. и практически такая численность оставалась до начала полномасштабной войны. Цифры отсюда - (там вообще много интересного). При Януковиче в 2013 призыв на срочную службу и вовсе был отменен, объявлено о переходе на контрактную армию под бурные аплодисменты всего народа. Правда, не надолго - в 2014 призыв возобновили (после Крыма и Донбасса).
Теперь о Швейцарии. Численность населения по оценке 2023 г. - 8,9 млн. - в 5раз меньше, чем у нас.
Реформа 1874 года установила всеобщий призыв и повысила численность сухопутных войск (армии) до 215 000 человек. ........ В 1961 сухопутные войска (армия) составляла 880 000 человек (12 % населения государства).
В 1995 году проведена военная реформа в результате которой верхнюю планку призыва уменьшили до 42 лет..... Численность сухопутных войск (армии) уменьшилась до 400 000 человек. Следующее сокращение произошло в 2003 году в соответствии с реформой «Армия XXI», в результате общая численность вооружённых сил сократилась до 220 000 человек. К 2016 году СВ стали составлять всего лишь ( ) 100 000 человек. ......... На 2018 год 95 % личного состава сухопутных войск (армии) формируется призывниками, профессиональные военные составляют около 5 % личного состава. ...... Ежегодный призыв даёт 40 000 —50 000 мужчин. ....... Мобилизационный потенциал составляет 1 493 000 человек в возрасте от 16 до 49 лет
Все мужчины, имеющие гражданство Швейцарии в возрасте от 19 до 31 года, признанные медицинским советом годными к военной службе, обязаны пройти срочную службу в Швейцарских вооружённых силах. ........ полностью годен к службе — рекрут признан годным по всем параметрам и определяется в войска для несения военной службы; условно годен к службе — по ряду причин, рекрут признан не годным к военной службе, но годным к службе в соединениях Гражданской обороны ... не годен — рекрут не будет проходить ни военную службу, ни службу в гражданской обороне. ...... От армии в Швейцарии можно официально отказаться. В этом случае призывник должен выплачивать ежегодно на протяжении всего срока призыва штраф в размере 3 % от своего годового дохода. (экономическое бронирование )
Годность к военной службе определяется, как «удовлетворение физических, умственным и психическим требованиям военной службы или службы гражданской обороны, быть способными выполнять эту службу без нанесения вреда себе или другим»[3]. Лица, признанные негодными, освобождаются от призыва, однако платят дополнительный налог в 3 % дохода вплоть до достижения возраста 30 лет[4].
На 2008 год до 20 % призывников были признаны негодными к службе, эта цифра выше в городских кантонах, таких как Цюрих и Женева. ........ 22 сентября 2013 года состоялся референдум по вопросу отмены призыва. На нём 73 % избирателей проголосовали за сохранение призыва ........ Курс молодого бойца, называемый «Школа рекрута», занимает от 18 до 21 недель. Это основная, базовая часть воинской службы. После нее рекруты увольняются со службы и в дальнейшем призываются на трехнедельные сборы раз в два года. ..... Кроме того, необходимо посещать стрельбище и каждый год сдавать нормативы по стрельбе.
Выделение везде моё.
Теперь 2 вопроса. 1. Похоже на нашу ситуацию (имею ввиду в мирное время)? 2. Потянула бы Украина такие расходы? Точнее, потянуть, наверное, смогла бы, но захотел бы народ нести такие расходы?
fler написав:З'явилося видання Форсайт: Сценарії перебігу російсько-української війни в контексті нової архітектури євроатлантичної безпеки ...
Цитую: Українські дослідники розмістили чотири «Перспективи» (альтернативи) післявоєнної архітектури євроатлантичної безпеки і регіональної стабільності у Європі: 1. Перспектива 1. «Повсюдна нестабільність» Ця Перспектива передбачає післявоєнне десятиліття нестабільності на багатьох рівнях: в Україні після її примусу піти на заморожування війни, між Росією і НАТО, в Європі і на стратегічному рівні між США і двома їхніми головними ядерними суперниками – Росією і Китаєм. Зокрема: ➢ Після заморожування війни, ситуація в Україні залишиться вкрай нестабільною («пороховою бочкою»), обидві сторони будуть знаходитися в режимі перманентного, екзистенційного протистояння, постійно порушувати режим припинення вогню та готуватися до наступної широкомасштабної війни. ➢ Політичні відносини між НАТО та Росією будуть гіршими, ніж до війни. ➢ Політика США розпалюватиме гонку ядерних озброєнь з Росією і Китаєм, і обидва суперники будуть співпрацювати між собою, щоб ще глибше, ніж будь-коли раніше підірвати інтереси США. ➢ Висока напруженість прискорить глобальну економічну фрагментацію світу та загальмує зростання Європи, що певним чином вплине на економіку США. 2. Перспектива 2. «Локалізована нестабільність» Ця перспектива передбачає більшу (у порівнянні з Перспективою 1. «Повсюдна нестабільність») регіональну та стратегічну стабільність, але ризик повторення агресії Росії проти Україні залишиться високим. Особливостями цієї альтернативи є наступні: ➢ Україна та Росія не будуть налаштовані на припинення вогню, тому ризик ескалації вздовж лінії зіткнення постійно залишатиметься високим. ➢ Політична і військова напруженість між НАТО і Росією, хоча і залишиться високою, буде нижчою у порівнянні з Перспективою 1. «Повсюдна нестабільність». ➢ Гонка ядерних озброєнь між США з одного боку, та Росією і Китаєм, з іншого буде більш стабільною і контрольованою. ➢ Відбудеться зменшення глобальної економічної фрагментації світу, що приведе до менших негативних наслідків для економіки США і колективного Заходу. 3. Перспектива 3. «Холодна війна 2.0» Ця альтернатива буде характеризуватися атмосферою, подібною до холодної війни. Буде зберігатися стратегічна та регіональна напруженість, при тому, що ризик нової агресії Росії проти України зменшиться. Зокрема: ➢ Напруженість уздовж лінії зіткнення в Україні стане менш вираженою, економіка України почне повільно відновлюватися, а її демократичні інститути будуть зміцнюватися. ➢ Відчуваючи загрозу від зміцнення позицій американських військ в Європі, ослаблена Росія, для захисту своїх інтересів, буде більше покладатися на ядерний шантаж і тактику сірої зони. ➢ США активізують гонку ядерних озброєнь як з Росією, так і з Китаєм. ➢ США і країни Заходу підтримають вступ України до НАТО. 4. Перспектива 4. «Холодний мир» Хоча російсько-українська війна назавжди змінить ландшафт безпеки, ця перспектива буде характеризуватися більшою стратегічною, регіональною та локальною стабільністю у порівнянні з альтернативами 1-3. Особливостями цієї альтернативи будуть наступні: ➢ Ядерна напруженість між США, Росією та Китаєм буде знижуватися. ➢ Відносини між НАТО і Росією будуть складнішими, ніж до війни, але вони стануть менш схильними до прямого зіткнення, у порівнянні з альтернативами 1-3. ➢ Режим припинення вогню в Україні буде зберігатися на більш стійкій основі у порівнянні з іншими трьома перспективами. ➢ Пришвидшиться процес інтеграції України в ЄС, що зміцнюватиме демократичні інститути в Україні та вибудовуватиме незалежний засіб стримування можливої російської агресії. Оцінки реалістичності перспектив: ➢ ПЕРСПЕКТИВА 4. «Холодний мир» є найбільш реалістичною і сприятливою для України (міра збіжності інтересів країн груп А і Б – 33). Ця перспектива зберігає можливість Україні продовжувати рух до ЄС з отриманням гарантій безпеки від Євросоюзу без вступу в НАТО. ➢ Бажаною для України, але ближчими роками нереалістичною є ПЕРСПЕКТИВА 3. «Холодна війна 2.0» (міра збіжності інтересів країн груп А і Б – 26). За умови здійснення цієї перспективи Україна отримала б гарантії безпеки з боку НАТО, але колективний Захід в особі президента США Джо Байдена займають чітку позицію не запрошувати Україну до НАТО, при цьому надаючи їй необхідну військову допомогу для самозахисту. ➢ Несприятливою для України, але реалістичною є ПЕРСПЕКТИВА 2. «Локалізована нестабільність» (міра збіжності інтересів країн груп А і Б – 0; Ця перспектива формується лише на інтересах Китаю і Росії). Україна і Росія не будуть налаштовані на припинення вогню, тому ризик ескалації вздовж лінії зіткнення постійно залишатиметься високим. ➢ Вкрай несприятливою для України, але також реалістичною є ПЕРСПЕКТИВА 1. «Повсюдна нестабільнісь» (міра збіжності інтересів країн груп А і Б – 0. Ця перспектива формується лише на інтересах Росії. За умови її втілення між Росією і Україною буде продовжуватися довготривале і перманентне екзистенційне протистояння переважно у формі прямих військових дій.
fler написав:........ Але побувати на нулі має кожний, хоч раз, хоч два чи більше, хоч одразу чи пізніше, то вже залежить від обставин і не тільки. Як правило, одразу після навчань не пошлють, але трохи згодом - обов'язково. ........... То, что я выделил, это не о реале? Тогда о чём?
Виділене вами червоним - це те, що відбувається у бригаді, про яку я знаю з перших вуст. Це не означає, що так само у всіх бригадах на всіх напрямках. Нормальні люди розуміють, що неможливо все про всіх знати. Мабуть, на Харківському напрямку інакше, хз. Ну і результат відповідний: окуповано вже 10 сіл.
Да при чём тут бригада, о кот. вы знаете, да и "Харківський напрямок"! Речь о ВСУ, а не о вашей бригаде. Сколько войск у нас на фронте, а сколько в тылу? Все, которые в тылу были на фронте? И когда будут? А о результатах могли бы и промолчать. Они не связаны с ротацией внутри бригад. На Донбассе тоже... результаты.
Востаннє редагувалось ЛАД в Вів 18 чер, 2024 15:19, всього редагувалось 1 раз.
ЛАД написав:Теперь 2 вопроса. 1. Похоже на нашу ситуацию (имею ввиду в мирное время)? 2. Потянула бы Украина такие расходы? Точнее, потянуть, наверное, смогла бы, но захотел бы народ нести такие расходы?
1. Яка саме ситуація? Швейцарія коли воювала? Армія відповідно: понеділок-п`ятниця в армії, субота-неділя вдома. Для працюючих середня зарплата зберігається. Чи шось оплачують додатково- не знаю. 2. Ukraine budget 160.5 billion USD (2022) Switzerland budget 818.4 billion USD (2022) Стосовно стрільб. Це все за рахунок стрільців, тобто: зброя, зберігання, набої. Стріляють у нербочий час, практично у кожному селі є стрільбище. Хто в нас має можливість зберігати відповідну зброю і відстрілювать раз на тиждень набоїв мінімум баксів на 200-300?
За Ізраїль я вже писав, вроді потерли, схоже нікому це не цікаво.
Все мужчины, имеющие гражданство Швейцарии в возрасте от 19 до 31 года, признанные медицинским советом годными к военной службе, обязаны пройти срочную службу в Швейцарских вооружённых силах. ........ полностью годен к службе — рекрут признан годным по всем параметрам и определяется в войска для несения военной службы; условно годен к службе — по ряду причин, рекрут признан не годным к военной службе, но годным к службе в соединениях Гражданской обороны ... не годен — рекрут не будет проходить ни военную службу, ни службу в гражданской обороне. ...... От армии в Швейцарии можно официально отказаться. В этом случае призывник должен выплачивать ежегодно на протяжении всего срока призыва штраф в размере 3 % от своего годового дохода. (экономическое бронирование )
Годность к военной службе определяется, как «удовлетворение физических, умственным и психическим требованиям военной службы или службы гражданской обороны, быть способными выполнять эту службу без нанесения вреда себе или другим»[3]. Лица, признанные негодными, освобождаются от призыва, однако платят дополнительный налог в 3 % дохода вплоть до достижения возраста 30 лет[4].
На 2008 год до 20 % призывников были признаны негодными к службе, эта цифра выше в городских кантонах, таких как Цюрих и Женева. ........ 22 сентября 2013 года состоялся референдум по вопросу отмены призыва. На нём 73 % избирателей проголосовали за сохранение призыва ........ Курс молодого бойца, называемый «Школа рекрута», занимает от 18 до 21 недель. Это основная, базовая часть воинской службы. После нее рекруты увольняются со службы и в дальнейшем призываются на трехнедельные сборы раз в два года. ..... Кроме того, необходимо посещать стрельбище и каждый год сдавать нормативы по стрельбе.
Максимально справедливий, простий і продуманий підхід(для мирного часу). В черговий раз переконуюсь що в Україні все робиться через ж**у. В світі вже ВСЕ придумали - просто бери і копіюй це в Україні! Ні! Жоден президент України чомусь не зміг просто копіювати все що придумали на Заході.
ЛАД написав:Точнее, потянуть, наверное, смогла бы, но захотел бы народ нести такие расходы?
а казармы Швейцарские тоже похожи на наши и внутрикорпоративная культура в армии? хотаб когда то писал, в армию шли те, кого не взяли вообще никуда. Очень редко из идейных соображений. Что имело влияние на все аспекты армейской жизни. Три моих приятеля в 00х проходили срочную службу, далеко не тряпки, в хорошей физ.форме и волевыми качествами. Все трое вернулись озлобленные. Не могу подобрать более точного слова, у них изменились взгляды на жизнь не в лучшую сторону.
ЛАД написав:Теперь 2 вопроса. 1. Похоже на нашу ситуацию (имею ввиду в мирное время)? 2. Потянула бы Украина такие расходы? Точнее, потянуть, наверное, смогла бы, но захотел бы народ нести такие расходы?
1. Яка саме ситуація? Швейцарія коли воювала? Армія відповідно: понеділок-п`ятниця в армії, субота-неділя вдома. Для працюючих середня зарплата зберігається. Чи шось оплачують додатково- не знаю. 2. Ukraine budget 160.5 billion USD (2022) Switzerland budget 818.4 billion USD (2022) Стосовно стрільб. Це все за рахунок стрільців, тобто: зброя, зберігання, набої. Стріляють у нербочий час, практично у кожному селі є стрільбище. Хто в нас має можливість зберігати відповідну зброю і відстрілювать раз на тиждень набоїв мінімум баксів на 200-300?
За Ізраїль я вже писав, вроді потерли, схоже нікому це не цікаво.
"коли воювала" - я написал очень давно. Ну так я и не пишу о войне. Говорил о нашей армии до войны и с 2014 по 2021, когда уже, вроде, воевали. Цифры бюджетов я мог и сам назвать. Ответьте на вопросы. Хотя бы сами себе.
ЛАД написав:Точнее, потянуть, наверное, смогла бы, но захотел бы народ нести такие расходы?
а казармы Швейцарские тоже похожи на наши и внутрикорпоративная культура в армии? хотаб когда то писал, в армию шли те, кого не взяли вообще никуда. Очень редко из идейных соображений. Что имело влияние на все аспекты армейской жизни. Три моих приятеля в 00х проходили срочную службу, далеко не тряпки, в хорошей физ.форме и волевыми качествами. Все трое вернулись озлобленные. Не могу подобрать более точного слова, у них изменились взгляды на жизнь не в лучшую сторону.
ЛАД написав:Точнее, потянуть, наверное, смогла бы, но захотел бы народ нести такие расходы?
а казармы Швейцарские тоже похожи на наши и внутрикорпоративная культура в армии? хотаб когда то писал, в армию шли те, кого не взяли вообще никуда. Очень редко из идейных соображений. Что имело влияние на все аспекты армейской жизни. Три моих приятеля в 00х проходили срочную службу, далеко не тряпки, в хорошей физ.форме и волевыми качествами. Все трое вернулись озлобленные. Не могу подобрать более точного слова, у них изменились взгляды на жизнь не в лучшую сторону.
основна фішка "тяготи і лішєнія", якщо їх нема, то це "відпочинок на курорті" а не "школа армєйской жізні", СА в цьому плані - ідеальна
) 100 000 человек.
