fler написав:Сором - це коли професійний досвідчений військовий ухиляється воювати у воєнний час, хоча в мирний час залюбки цмудив бюджет. І він ще заїкається про ухилянтів. Сидів би тихо та не відсвічував, ганьбище!
хочу вам нагадати що в мирний час жіночки дуже полюбяли нагадувати про рівноправ’я. зараз забули? бо так зручно?
Яке в дупу рівноправ’я щодо воювати у воєнний час може бути між професійним військовим чоловіком та далеко не військовою жінкою?
fler написав:Сором - це коли професійний досвідчений військовий ухиляється воювати у воєнний час, хоча в мирний час залюбки цмудив бюджет. І він ще заїкається про ухилянтів. Сидів би тихо та не відсвічував, ганьбище!
Вау, мадам рефлексує знов. Не треба патетики, давайте конкретику про "ухилення воювати". Про те, що професія військового закінчується разом з закінченням підписаного Контракту, а цмуження бюджету є розрахунком за ВЖЕ виконані обов'зки (об'єм робіт), подробности нагадувати вкотре не буду.
До чого тут ваш контракт? Це справа совісті, якої у вас немає. Війна триває вже 10 років, ви прекрасно бачите нестачу професійних військових на фронті, але вам пох. За це вам і ганьба. Це те саме, якби врач спокійно дивився, як помирає пацієнт, якому він може допомогти, але стоїть осторонь, бо в нього контракт закінчився. І не треба себе порівнювати ані з моїм чоловіком, який зброю ніколи не тримав у руках, ані з іншими такими чоловіками, які працюють у тилу, але чомусь ви, військовий, на них нарікаєте.
fler написав:Сором - це коли професійний досвідчений військовий ухиляється воювати у воєнний час, хоча в мирний час залюбки цмудив бюджет. І він ще заїкається про ухилянтів. Сидів би тихо та не відсвічував, ганьбище!
Вау, мадам рефлексує знов. Не треба патетики, давайте конкретику про "ухилення воювати". Про те, що професія військового закінчується разом з закінченням підписаного Контракту, а цмуження бюджету є розрахунком за ВЖЕ виконані обов'зки (об'єм робіт), подробности нагадувати вкотре не буду.
До чого тут ваш контракт? Це справа совісті, якої у вас немає. Війна триває вже 10 років, ви прекрасно бачите нестачу професійних військових на фронті, але вам пох. За це вам і ганьба. Це те саме, якби врач спокійно дивився, як помирає пацієнт, якому він може допомогти, але стоїть осторонь, бо в нього контракт закінчився. І не треба себе порівнювати ані з моїм чоловіком, який зброю ніколи не тримав у руках, ані з іншими такими чоловіками, які працюють у тилу, але чомусь ви, військовий, на них нарікаєте.
По буквах - закінчився Контракт і професійний військовий йде вантажником в АТБ. От і вся професія. Нестачу саме мене, як військовозобов'язаного (такого ж само військовозобов'язаного -- з точки зору військового обов'язку, як і у вашого чоловіка), бачить ТЦК мобісти. За потреби саме в мені будуть призивати. Це їх спеціалізація. Кого, коли, куди. Ви-то хто визначати це???
За совість -- всоте: маю підстави для відстрочки. І за мене воюють ще з 14 року двоє... А хто за вашого чоловіка воює? Що там з совістю? Якщо вже так совдепсовість вас досі гризе.
Игорь Алексеевич написав:Нам Америка и Запад помогали и сейчас помогают. Но это помощь заключается в постепенном истощении эконом. потенциала раши, но не уничтожении пуйла и постепенного оставления территорий, истощая финансово рашу
Проханяя в піаніста не стріляти - грає, як уміє. Критично необхідне - снаряди, артилерію, ракети до ППО, нам союзники нашкрібають з усього світу. Бронетехніка, авіація - важливі, але не дуже ефективні в цій війні, викидати гроші, отримаючи негативний імідж натомісь..., тому так мало танків і літаків. В цілому в мене до партнерів претензій не має, тим паче що вони нам нічого не зобов'язані постачати.
Игорь Алексеевич написав:Нам Америка и Запад помогали и сейчас помогают. Но это помощь заключается в постепенном истощении эконом. потенциала раши, но не уничтожении пуйла и постепенного оставления территорий, истощая финансово рашу
Проханяя в піаніста не стріляти - грає, як уміє. Критично необхідне - снаряди, артилерію, ракети до ППО, нам союзники нашкрібають з усього світу. Бронетехніка, авіація - важливі, але не дуже ефективні в цій війні, викидати гроші, отримаючи негативний імідж натомісь..., тому так мало танків і літаків. В цілому в мене до партнерів претензій не має, тим паче що вони нам нічого не зобов'язані постачати.
Всё правильно они нам ничего не обязаны. Сегодня в этой войне нет партнёров, сегодня мир денег и финанс. потоков. И задача др. изначально была не уничтожить рашу, а ее финанс. опустить, для дальнейшего деребана финансов в мире. Если захотели бы реально замочить рашу и путина, то это они могли сделать быстрей, чем в Ираке.
fler написав:Яке в дупу рівноправ’я щодо воювати у воєнний час може бути між професійним військовим чоловіком та далеко не військовою жінкою?
до чого ви тут приплели професії? в мирний час жіночки волали про рівноправ’я і що вони мають право робити все те що й чоловіки. про якісь навики, таланти та професії геть не йшлося.
До чого ви приплели мене до якихось жіночок, які волали про рівноправ’я? Якби всі жінки волали про це, то ок. А так ваші претензії виказуйте конкретно тим волавшим.
а ви не скористалися рівноправ’ям? чи вам не дали займатися дисертацією бо ви жінка? ви хоч може й не волали але користалися по повній.
Ще раз: Чим більше віддати без спротиву (наприклад як віддали Крим, і як ви були б готові віддати Донбас) тим більше буде віддано загалом. Математично це виглядає так: є якийсь умовний часовий проміжок, який кацапи здатні активно воювати до свого виснаження, і є якась умовна територія, яку вони здатні завоювати до моменту свого висадження як фінансового, так військового, так і морального. Якщо віддати добровільно Донбас (як віддали Крим) то стартова позиція була б з адмін кордону Донецька - Харківська область . А фініш під Києвом. Якщо 2.5 роки топчуться на укріпрайонах (які створювались роками) Донбасу, то фініш дійсно може бути на адмін кордонах Дамбасу. Безкінечно воювати сил нема ні в кого, У кацапів також. Повернення зараз не обговорюється. Мова йде про те, де втомлений звір впаде. Але якщо звіра годувати , віддавати все що просить , і не виснажувати, він взагалі не зупиниться. Це ж мрія будь-якого диктора - збирача земель. Ти залякав - тобі віддали. Втрат нема, бонуси - очевидні. Продовжуй далі, все виходить! Навіщо зупинятись.
detroytred написав:Адже вже 44% українців є готовими до мирних перемовин із сусідньою державою. І тільки 35% не готові до проведення таких переговорів. Видання "Дзеркало тижня" також підкреслює, що кількість тих, хто готовий на перемовини, зростає відповідно до заходу до півдня країни. На заході, вважають за можливо промодити перемовини із Росією, тільки 35% опитаних. А на півдні – аж 60%. І це за великим рахунком може означати, що більшість українців починає схилятися саме до такого мирного завершення російсько-української війни.
Однак, якщо ми уважно подивимося на результати цього опитування, ми також помітимо, що переважна більшість тих, хто взяв в ньому участь, а це, нагадаю, мешканці так званої тилової України, опитування серед військовослужбовців не проводилося, не готові до жодних реальних поступок, які прагне російський очільник Володимир Путін навіть не в якості підсумку для мирних переговорів, а в якості умови для їхнього початку.
83% наших співвітчизників не вважають за можливе погодитися із визнанням російського статусу чотирьох окупованих областей України - Донецької, Луганської, Херсонської й Запорізької. Нагадаю, що Володимир Путін ще й вимагає того, щоб з тієї території, тих регіонів, яка сьогодні контролюється легітимним українським урядом, були виведені українські війська. 77% не вважають за можливе скасувати західні санкції проти Російської Федерації. І тільки 58% не погоджуються із можливістю закріплення нейтрального позаблокового і позаядерного статусу України в конституції. Це, звичайно, менше, ніж кількість людей, які не готові до жодних територіальних поступок на користь Росії, але також досить багато. Ну і більшість українців, попри цю схильність до перемовин, на 66%, вірять у можливість перемоги над Російською Федерацією на полі битви.
Висновок Портнікова: *"Ну і що робити в такій ситуації?", - може запитати той, хто продовжує сподіватися на перемовний процес з Російською Федерацією. Усвідомити дилему — або Україні вдасться зупинити російську агресію, або на своїх державних кордонах, як цього продовжують прагнути більшість громадян України, або на тій лінії зіткнення, яка виникне в момент, коли сторони домовляться про припинення вогню. Або українська держава зникне з політичної мапи світу, а переважна більшість її мешканців буде вигнана за кордони України. Такою є реальність, яку, звичайно ж, важко віддзеркалити у будь-якому соціологічному опитуванні. Однак іншої реальності у громадян України сьогодні немає і, можливо, в осяжному майбутньому, у 20-30-х роках цього сторіччя, і не буде.*
в опитуванні потрібно писати: "чи готові особисто іти добровольцем в ЗСУ для наближення перемоги за яку ви ратуєте, чи за РПВ?", тоді в лауреата не буде тупих запитань
Додано: Чет 05 вер, 2024 12:36
