Еміграція, заробітчанство

Ну якщо я зараз продам нерухомість, то теж буде суттєво більше 100 тис. Євро готівкою. А бажання продати дуже велике...

Так, з продажем нерухомості кумом в Ужгороді сума в декілька сотень тисяч євро вже не виглядає екстраординарною. Я спочатку подумав, що це він з кількома дітьми і жінкою-транжирою зумів нал накопичити під матрацом в таких сумах). Це він вже радикально до питання підійшов, всі кінці обрізав, он навіть Рджкс з цієї гілки емігрував аж в США, а квартири на Виноградарі в Києві не продав. Я також коли емігрував в Англію, то не продавав квартиру, через що був стимул/можливість повернутися.
Сам роздивлявся Ужгород/Мукачево і минулого літа чуть не купив, але на піку брати не хотілось. Тож не по слухам знаю, що ціни там в перший рік війни дали ріст до х2.
П.С. Ну а продавати зараз житло в Ужгороді - хз чи гарна ідея. Це ж я так розумію єдине? Прийдеться або в оренду, або до родичів, а відкупитись потім може й не вийде, бо нерухомість росте швидко, а падає повільно, навіть якщо для цього будуть всі передумови (закінчення війни, повернення біженців у Харків/Запоріжжя/Херсон/Миколаїв), то власники не будуть спішити знижувати ціни, а будуть тримати якнайдовше, бо в пам'яті залишається упущена вигода. Це хіба планується до кума ближче переїздити - тоді так, є сенс продати на піку зараз

А чим в тому Ужгороді можна займатись? Ну понаїжджають бізнесмени зі всієї України, відкриється +100500 кафешек і косметичних салонів. А сидіти проїдати раніше нахомячене можна і вдома.

Був в пару раз в Ужгороді, там тільки митники норм живуть, мають маєтки по 300-500 м2. Єдине походу підприємство роботодавець - якийсь завод де треба крутити кабелі по змінам за 8 тис. грн. Велика частина населення - не розуміють українську - мадяри, цигани, на вскидку 30% населення. Громадський транспорт - дно, але це виходить з пункту про чиновників.

Був в пару раз в Ужгороді, там тільки митники норм живуть,

І ІТ-шники, і, крім ковідних часів, будівельники (електрики, сантехніки, плиточники...)

Велика частина населення - не розуміють українську - мадяри, цигани, на вскидку 30%

Цікаво де Ви їх знайшли в Ужгороді? Хіба що Ви жили в районі Радванки

А чим в тому Ужгороді можна займатись?

Просто жити.
Із плюсів:
1. Компактність: можна за 15 хв. проїхати з одного кінця в інший чи за годину пішки пройти.
2. Поруч Європа: шопінг в словацькому Теско чи за копійки полетіти в Париж - це типовий вихідний...
Мінуси:
1. Дуже мало роботи, а ще менше високооплачуваної, явний зговір роботодавців, коли у всіх один рівень ЗП.
2. Вбита інфраструктура: каналізація не витримує, воду відключають, завести 10+ кВт електроенергії хіба по блату.
Тимчасовий мінус:
1. Переповнені школи і садочки.
2. Корки на вулицях.
Спірний момент (для когось мінус, а для когось - плюс):
1. Спокійне життя, відсутність спішки і дуже мало активностей.
2. Менталітет людей, які лізуть в чуже життя і сусіди все про всіх знають.

відкриється +100500 кафешек і косметичних салонів.

В нас вже навіть МакДональдс скоро відкриють. Такими темпами і ПузатаХата може з'явитись. А ще в нас кращі стоматологи в Європі.

А что в Ужгороде с водой? Нет света и нет вообше её в городе? Или не хватает именно воды в реке для последующего использования и подают как в Крыму летом по 2 часа утром и вечером?

А что в Ужгороде с водой? Нет света и нет вообше её в городе? Или не хватает именно воды в реке для последующего использования и подают как в Крыму летом по 2 часа утром и вечером?

Вода є, половині міста навіть повезло, бо її качають зі скважини і можна пити. Але труби постійно прориває і поки їх лагодять (кілька годин) - води нема в половини міста і так по кілька разів на тиждень.
І попередження на сайті з'являється о 10.50 "з 11.00 не буде води..." тому спокійно попрати неможливо.

Аще улюблене заняття: закатати новий асфальт, а через кілька днів його перекопати, бо прорвало воду.

І опалення в усіх автономне і бойлери, бо труби централізованого згнили до стану, коли вже неможливо відремонтувати ще в 90-х.

[quote="5798394:Дюрі-бачі"]
Ну якщо я зараз продам нерухомість, то теж буде суттєво більше 100 тис. Євро готівкою. А бажання продати дуже велике...

Так, з продажем нерухомості кумом в Ужгороді сума в декілька сотень тисяч євро вже не виглядає екстраординарною. Я спочатку подумав, що це він з кількома дітьми і жінкою-транжирою зумів нал накопичити під матрацом в таких сумах). Це він вже радикально до питання підійшов, всі кінці обрізав, он навіть Рджкс з цієї гілки емігрував аж в США, а квартири на Виноградарі в Києві не продав. Я також коли емігрував в Англію, то не продавав квартиру, через що був стимул/можливість повернутися.
Сам роздивлявся Ужгород/Мукачево і минулого літа чуть не купив, але на піку брати не хотілось. Тож не по слухам знаю, що ціни там в перший рік війни дали ріст до х2.
П.С. Ну а продавати зараз житло в Ужгороді - хз чи гарна ідея. Це ж я так розумію єдине? Прийдеться або в оренду, або до родичів, а відкупитись потім може й не вийде, бо нерухомість росте швидко, а падає повільно, навіть якщо для цього будуть всі передумови (закінчення війни, повернення біженців у Харків/Запоріжжя/Херсон/Миколаїв), то власники не будуть спішити знижувати ціни, а будуть тримати якнайдовше, бо в пам'яті залишається упущена вигода. Це хіба планується до кума ближче переїздити - тоді так, є сенс продати на піку зараз

А чим в тому Ужгороді можна займатись? Ну понаїжджають бізнесмени зі всієї України, відкриється +100500 кафешек і косметичних салонів. А сидіти проїдати раніше нахомячене можна і вдома.

Був в пару раз в Ужгороді, там тільки митники норм живуть, мають маєтки по 300-500 м2. Єдине походу підприємство роботодавець - якийсь завод де треба крутити кабелі по змінам за 8 тис. грн. Велика частина населення - не розуміють українську - мадяри, цигани, на вскидку 30% населення. Громадський транспорт - дно, але це виходить з пункту про чиновників.[/quote]В мене геть протилежні враження.
З мінусів - якась жопа в транспортному сенсі, їздять як попало, паркуються гірше ніж у Києві, старенькі вулички вузькі.
Зате є певний шарм, знов ж таки в тих вуличках, в архітектурі, невеликих скульптурах в різних місцях.
Чудова місцева кухня, в ресторанчику біля замку чудове вино, бограч з олениною... Чудова кава (був, здається, в Мафіні).
Є атмосферні заклади, як та ж деця у Нотаря (кухня далеко не топ але сам заклад атмосферний).
Термальні басейні на тій ж Золотій горі.
Поряд просто казково гарні місця, як те ж Нижнє Солотвино

Пан Дюрі-бачі дуже об"єктивно навів список позитиву та недоліків міста Ужгород.
Браво!
До недоліків додав би те, що в Ужгородському замку в понеділок вихідний. За законом підлості хочеться попасти за його стіни саме в понеділок.
До позитивну - наявність такої перлини, як Закарпатський музей народної архітектури та побуту.
Коли я згадую Ужгород, завжди згадую саме це атмосферне місце.

Раніше - "перевалочний" пункт українських гірських лижників в Нижні Татри. Було дуже зручно: потяг з Києва прибуває зранку - вже чекає узгоджений мікроавтобус - і гайда гучною компанією до підніжжя гори "Chopok"... По дорозі можна було відвідати новобудови в місті Liptovský Mikuláš (Липтовски-Микулаш). Правда, зажди там було не дешево: по 1400 євро за кв.м.

Особисто я в Ужгороді бачу перспективи: колись та відкриють досить специфічний аеропорт Ужгорода - ото буде справжній прорив! (Специфічність в тому, що літаки можуть сідати виключно з території Словаччини).

akurt

Специфічність в тому, що літаки можуть сідати виключно з території Словаччини).

В світі чимало таких. Деякі навіть дозволяють мілітарним сідати/злітати.
Тобто в якості пасажирського аеропорту взагалі не бачу проблеми.

Особисто я в Ужгороді бачу перспективи:

Ваш погляд більш оптимістичний, ніж в 99% ужгородців, які вже ментально готові емігрувати...

А чим в тому Ужгороді можна займатись?

Просто жити.
Із плюсів:
1. Компактність: можна за 15 хв. проїхати з одного кінця в інший чи за годину пішки пройти.
2. Поруч Європа: шопінг в словацькому Теско чи за копійки полетіти в Париж - це типовий вихідний...
Мінуси:
1. Дуже мало роботи, а ще менше високооплачуваної, явний зговір роботодавців, коли у всіх один рівень ЗП.
2. Вбита інфраструктура: каналізація не витримує, воду відключають, завести 10+ кВт електроенергії хіба по блату.
Тимчасовий мінус:
1. Переповнені школи і садочки.
2. Корки на вулицях.
Спірний момент (для когось мінус, а для когось - плюс):
1. Спокійне життя, відсутність спішки і дуже мало активностей.
2. Менталітет людей, які лізуть в чуже життя і сусіди все про всіх знають.

відкриється +100500 кафешек і косметичних салонів.

В нас вже навіть МакДональдс скоро відкриють. Такими темпами і ПузатаХата може з'явитись. А ще в нас кращі стоматологи в Європі.

Так який сенс мені купувати хату в Ужгороді якщо у нас у Львові практично все те саме?!

Особисто я в Ужгороді бачу перспективи:

Ваш погляд більш оптимістичний, ніж в 99% ужгородців, які вже ментально готові емігрувати...

це зараз, поки війна, мобілізація... а коли все закінчиться - чого його емігрувати?

й змагатися, як у нас, в кого хата вища - за кордоном не вийде