Коли розпочнеться обвал нереальних цін на житло у Києві?

Гостинка в центре ушла за 1,5 недели. Цену аренды не снижал. Риелторы обижались и пытались хамить когда отказывался сотрудничать.

Ціна як до війни? Наскільки вона була ринкова на той час?
Який портрет орендаря? Знімав в Кийові, та змінив квартиру, біженець зі Сходу, реевакуювався з Заходу?

Співпрацювати це віддати квартиру їм на "ексклюзив", чи відмовляли ріелторам з клієнтами?

Ціна була середньориночна.
Арендар - переселенець зі сходу. Втратив майже все що було. Знайшов роботу в Києві і переїхав.
По ріелторам додати нічого; для мене не є проблемою розмістити об'яву в інтернет і скласти договір так як треба мені.

Гостинка в центре ушла за 1,5 недели. Цену аренды не снижал. Риелторы обижались и пытались хамить когда отказывался сотрудничать.

Ціна як до війни? Наскільки вона була ринкова на той час?
Який портрет орендаря? Знімав в Кийові, та змінив квартиру, біженець зі Сходу, реевакуювався з Заходу?

Співпрацювати це віддати квартиру їм на "ексклюзив", чи відмовляли ріелторам з клієнтами?

Ціна була середньориночна.
Арендар - переселенець зі сходу. Втратив майже все що було. Знайшов роботу в Києві і переїхав.
По ріелторам додати нічого; для мене не є проблемою розмістити об'яву в інтернет і скласти договір так як треба мені.

Тобто ти, здав тому, хто втратив все, за гроші по максимуму

_hunterСпасибо за существенное дополнение с использованием первоисточника, которое меняет порядок исчисления "запрацювавших".

Тобто ти, здав тому, хто втратив все, за гроші по максимуму

Тобто переселенець знайшов варіант, який йому підійшов. Вибір великий. Є варіанти і за 5 тис у Кийові, є варіанти за комуналку не в Кийові. Мародерство, це забирати у людей останнє, користуючись їх скрутним становищем. Тут людина знайшла роботу та зняла що подобається.

Втратив усе, це може бути від втратив бізнес, до втратив житло та всі речі у пожежі після вибуха.

Цифра 98% выглядит смешной как минимум.
Как минимум вся наша молодежь из депрессивных регионов освоится и останется за рубежем, для них возможность работать и жить в арендном жилье кажется манной небесной.

Подивимось. Часто люди, яки не могли дати ладу своєму життю тут, не можуть і там. Виїжджають порівняно успішні. До того ж зараз змогли виїхати тільки жінки та діти.

Сели здесь на 24 статью мертво и рассказывают немцам, как страшно их в Украине бомбили. Не хотят возвращаться отсюда ни ногой, ни траком.

Як ви 69 року народження змогли опинитись там? Будете повертатись, чи будете вчити мову, та працювати на нижних ступенях соціальних сходів?

Тобто ти, здав тому, хто втратив все, за гроші по максимуму

Не дуже зрозумів, ви один з ображених ріелторів, чи я мав отримати у вас дозвіл на роботу?
Можете не відповідати, мені не дуже цікаво.

Спеціально для Вас виділено кольором. Ви маєте розуміти, що не повернуться не лише ті працездатні, які знайшли роботу. Не повернуться також діти та пенси, які там разом з ними. Не повернуться ті, кому не потрібно шукати роботу в Польщі, бо вони мають достатні джерела доходів. Тому до офіційних 25% я вживаю ще слово "мінімум".
Вікова та статтєва стуктура тут не грає вагому роль. Ключове слово - працездатні, яке, між іншим, означає від 18 до 60 років.

Ви знову переносите частковий випадок на всю популяцію. Якщо працевлаштувалось 100к із 400к - то це не означає, що серед інших тимчасових біженців збережеться цей відсоток. По-перше, чи є попит на ринку праці у такому обсязі? По-друге, чи готові самі українці працювати на таких умовах? Як вище зазначили, і я згоден, що багато осіб із з/п вище середнього в Україні будуть повертатися, залишаться закордоном лише білі комірці, або ж люди, що втратили житло.

На прикладі знайомої - виїзд і проживання раніше коштували грошей, яких у неї не було зайвих, та й взагалі зарплати там вже не приваблювали. Зараз вона за допомогою волонтерів виїхала безкоштовно і безкоштовно там проживає і харчується - якщо підвернеться робота - буде працювати. Більшість біженців так само гарно там прилаштувалися і якщо не матимуть фінансових складнощів - сюди їхати не поспішатимуть, можливо ще й чоловіків підтягнуть, якщо мають. Розразовувати, що назад повернуться майже всі - не слід. Як мінімум 1-2 млн скористаються вікном можливостей, яке буває один раз на життя - НАХАЛЯВУ десь пожити, або нахаляву прилаштуватися, бо еміграцію стримувало крім кордонів і законів, ще й фінансове питання та невизначеність - чи варто їхати, чи не закінчаться гроші на півшляху.

Ціна була середньориночна.
Арендар - переселенець зі сходу. Втратив майже все що було. Знайшов роботу в Києві і переїхав.

Похоже на байки Арестовича.
Начиная от довоенной цены, заканчивая "нашел работу в Киеве".

Спеціально для Вас виділено кольором. Ви маєте розуміти, що не повернуться не лише ті працездатні, які знайшли роботу. Не повернуться також діти та пенси, які там разом з ними. Не повернуться ті, кому не потрібно шукати роботу в Польщі, бо вони мають достатні джерела доходів. Тому до офіційних 25% я вживаю ще слово "мінімум".
Вікова та статтєва стуктура тут не грає вагому роль. Ключове слово - працездатні, яке, між іншим, означає від 18 до 60 років.

Ви знову переносите частковий випадок на всю популяцію. Якщо працевлаштувалось 100к із 400к - то це не означає, що серед інших тимчасових біженців збережеться цей відсоток. По-перше, чи є попит на ринку праці у такому обсязі? По-друге, чи готові самі українці працювати на таких умовах? Як вище зазначили, і я згоден, що багато осіб із з/п вище середнього в Україні будуть повертатися, залишаться закордоном лише білі комірці, або ж люди, що втратили житло.

На прикладі знайомої - виїзд і проживання раніше коштували грошей, яких у неї не було зайвих, та й взагалі зарплати там вже не приваблювали. Зараз вона за допомогою волонтерів виїхала безкоштовно і безкоштовно там проживає і харчується - якщо підвернеться робота - буде працювати. Більшість біженців так само гарно там прилаштувалися і якщо не матимуть фінансових складнощів - сюди їхати не поспішатимуть, можливо ще й чоловіків підтягнуть, якщо мають. Розразовувати, що назад повернуться майже всі - не слід. Як мінімум 1-2 млн скористаються вікном можливостей, яке буває один раз на життя - НАХАЛЯВУ десь пожити, або нахаляву прилаштуватися, бо еміграцію стримувало крім кордонів і законів, ще й фінансове питання та невизначеність - чи варто їхати, чи не закінчаться гроші на півшляху.

вообще-то до начала войны была уже волна на ПМЖ в ту же польшу-можно погулгить статистику.Вид на жительство получали много людей,семей.Тупо население Украины уменьшалось.В данный момент это всё только усугубися.Если есть к чему и кому и зачем возвращаться вернутся но некоторые не вернутся и это не 2% а больше.

Спеціально для Вас виділено кольором. Ви маєте розуміти, що не повернуться не лише ті працездатні, які знайшли роботу. Не повернуться також діти та пенси, які там разом з ними. Не повернуться ті, кому не потрібно шукати роботу в Польщі, бо вони мають достатні джерела доходів. Тому до офіційних 25% я вживаю ще слово "мінімум".
Вікова та статтєва стуктура тут не грає вагому роль. Ключове слово - працездатні, яке, між іншим, означає від 18 до 60 років.

Ви знову переносите частковий випадок на всю популяцію. Якщо працевлаштувалось 100к із 400к - то це не означає, що серед інших тимчасових біженців збережеться цей відсоток. По-перше, чи є попит на ринку праці у такому обсязі? По-друге, чи готові самі українці працювати на таких умовах? Як вище зазначили, і я згоден, що багато осіб із з/п вище середнього в Україні будуть повертатися, залишаться закордоном лише білі комірці, або ж люди, що втратили житло.

На прикладі знайомої - виїзд і проживання раніше коштували грошей, яких у неї не було зайвих, та й взагалі зарплати там вже не приваблювали. Зараз вона за допомогою волонтерів виїхала безкоштовно і безкоштовно там проживає і харчується - якщо підвернеться робота - буде працювати. Більшість біженців так само гарно там прилаштувалися і якщо не матимуть фінансових складнощів - сюди їхати не поспішатимуть, можливо ще й чоловіків підтягнуть, якщо мають. Розразовувати, що назад повернуться майже всі - не слід. Як мінімум 1-2 млн скористаються вікном можливостей, яке буває один раз на життя - НАХАЛЯВУ десь пожити, або нахаляву прилаштуватися, бо еміграцію стримувало крім кордонів і законів, ще й фінансове питання та невизначеність - чи варто їхати, чи не закінчаться гроші на півшляху.

Наразі висловилася пропозиція мати відкритий кордон Україна-Польща.
А це уже не тільки бізвіз.