Проекти, події та конкурси на порталі Finance.UA. Фінанси України, курси валют, котирування акцій, ставки кредитів і депозитів, економічні новини в Україні та фінансовий аналіз.
Puente написав:Татари "чомусь" категорично проти ...
Больше 90 процентов татар остались в Крыму. Откуда вы взяли, что татары против, да еще категорично против, подозреваю, что подавляющее большинство За, поскольку кормятся с сельского хозяйства в основном.
Пока все разговоры про воду, это ни о чём, может быть когда-то в рамках каких-то глобальных договорённостей по окончательному закрытию конфликта в ОРДЛО в рамочном соглашении по выборам, выводу войск и тому подобное и будет присутствовать какой-то пункт по воде, но на данный момент вероятность всего этого немногим больше ноля процентов.
Ну не знаю - але лідери татар - озвучили своє бачення . Чи на цю тему проводити "референдум" - не знаю . В цілому не бачу смислу . Тоді треба проводити опитування всіх зацікавлених - з усіх сторін . Як там буде - ??? Озвучуються якісь варіанти майже завжди не просто так - а щоб подивитися на реакцію суспільства . А далі вже думають далі ...
freeze написав:В Украинском институте национальной памяти (УИНП) возмутились тем, что местные власти города Арциз Одесской области переименовали бюст Карла Маркса, чтобы не сносить его в рамках декоммунизации. Монумент теоретику коммунизма переименовали в бюст поэту-революционеру Христо Ботеву.
Объективно, оба товарища очень похожи, поэтому рачительные хозяева не будут переводить продукт. Имхо, вызвать священника, перекрестить, окропить святой водой и прикрутить другую табличку.
А це , до речі - взагалі ідеальний варіант для всього . Он є тачанка в Каховці . Поміняти головні убори - і все - пам"ятник махновській тачанці . А це вже історична правда ...
В словоблудии "слабых в экономике Государства" и наших прогнозов на будущее Вы далеко отошли от "сегодня в Украине": Рекомендую такую подборку: 1. https://news.finance.ua/ru/news/-/46160 ... t-optoviki 2. 3. (речь не просто о "цементе", а о ценообразовании на базовый товар и причины) 4 Я надеюсь Вам нет необходимости выкладывать ссылку на заявления о миллионах невостребованного угля в Украине? марки "Г"(горочка) 5. 6. 7. (почему в Киеве - по всей стране уже на это не обращают внимание стройки умерли)
- И кто, за чем, и чей гешефт??? И за чем, когда, почему, и как?..... - Просто уже подошли к черте - "Пенсионеры много едят"... - И кто стал жить лучше? - Лучше, чем кто? - Лучше, чем где? Внешнему Врагу - это просто напросто сдача Государства, населения, территорий, технологий, производств, ..... - Или продажа?
2 ЛАД і К-Х ... Вчора на вашу полеміку написав здоровенний пост - але витер . Тепер бачу , що дарма . Це відносно героїв ( у вас про 2 світову переважно ) ... Ви взагалі-то закон про декомунізацію читали ? Там все розписано . І в цілому якщо уважно почитати - ваша суперечка взагалі зійде на пару моментів . Моментів - які пов"язані з конкретними людьми - яких "звеличували" в СРСР . Там є цікаве речення : ... крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України... Що дехто-де-неде чи як там - перебільшує і вилазить за межі - це вже питання моралі більше . Якщо Жукову було наплювати на солдатів - то пам"ятник йому просто поважаючи пам"ять загиблих сотень тисяч треба знести ... І так про все таке індивідуально . Нічого складного в цьому немає . Ви ж хочете об"єктивності ?! Інша справа , що чомусь отакі питання завжди потрапляють в поле зору політиків - які їх виводять з області історичних подій в область оцінок історичних подій ... Ось , наприклад , є відома постать Кузнєцова - з одного боку - боротьба з німцями , з іншого - "підставити" українське підпілля - що переважує ? З боку СРСР - зрозуміло , а зараз з України ?
"Деньги от продажи воды в Крым могут "легализоваться" в умах граждан на той душераздирающей истории, что пойдут на повышение пенсий", - Олена Кудренко середа, 12 лютий 2020, 13:45
Джерело грошей може починатися в Криму, але закінчуватися буде явно не в українських школах чи лікарнях.
"Про Крым, воду и деньги. Нет у сегодняшних "керманичей" страны понятия национального достоинства. Его нет - или покажите сильные примеры, когда они это самое достоинство защитили. Поэтому если Крым - то это деньги", - пише Олена Кудренко на своєму сайті, передають Патріоти України, та продовжує:
"Ок. Деньги за воду. Какие? И куда они пойдут? Вот возьмем транспортировку российского газа. По сути, почему мы получали российский газ по цене дороже всех в Европе? Потому что этими излишками россияне относительно компенсировали свои издержки на нашу трубу. Мы при этом заработали? На трубе - что-то и заработали. А на российском газе мы разве не потеряли? Давайте подумаем и прикинем, сколько мы переплатили за газ, и сколько могли бы внести в бюджет денег, будь отношения с Россией прагматичными, а не в роли "лоха".
Я вспоминаю каждое выступление в Раде каждого депутата, отстаивающего тот или иной закон:
"Это даст нам возможность привлечь в бюджет н-нное количество денег! Эти деньги будут направлены на школы и больницы!"
Ага). Сколько раз это имело подтверждение?
Сейчас деньги от продажи воды в Крым могут "легализоваться" в умах граждан на той душераздирающей истории, что вот, мол, пойдут на повышение пенсий. А не то вообще пенсии придется аннулировать - и только продажа воды в Крым спасет ситуацию. И как-то уже не упоминается, что пришли они не на несчастные 100 тыс гривен, как камикадзе-Яценюк. И что стартовые условия-таки были неплохими для этого правительства.
Так что источник денег может начинаться в Крыму, но вот заканчиваться явно не в украинских школах или больницах. На мой взгляд, это такая же афера, как и некоторые недавно принятые Законы.
А что же россияне? Готовы платить? В то время, как олигархи в РФ обращаются за финансовой помощью в бюджет Российской федерации? В то время как Крым дотационный по самое не могу?
Учитывая, что мы уже имеем российские длинные руки в кабинете президента, то этот возможный ручеек денег из Крыма, если и появится - где-то компенсируется. Ну, например за счет признания оккупации Крыма, а там снятие санкций, а там по цепочке восстановление торговых потоков, возрождение бизнес-связей и как следствие - возврат тех денег в казну РФ, которые она потеряла во времена Порошенко.
На выходе россияне получат намного большие суммы - всего-то в обмен за копейки, уплаченные за воду в Крым. Только где здесь выгода для самой Украины - давайте разгадаем эту загадку".
Puente написав:2 ЛАД і К-Х ... Вчора на вашу полеміку написав здоровенний пост - але витер . Тепер бачу , що дарма . Це відносно героїв ( у вас про 2 світову переважно ) ... Ви взагалі-то закон про декомунізацію читали ? Там все розписано . І в цілому якщо уважно почитати - ваша суперечка взагалі зійде на пару моментів . Моментів - які пов"язані з конкретними людьми - яких "звеличували" в СРСР . Там є цікаве речення : ... крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України... Що дехто-де-неде чи як там - перебільшує і вилазить за межі - це вже питання моралі більше . Якщо Жукову було наплювати на солдатів - то пам"ятник йому просто поважаючи пам"ять загиблих сотень тисяч треба знести ... І так про все таке індивідуально . Нічого складного в цьому немає . Ви ж хочете об"єктивності ?! Інша справа , що чомусь отакі питання завжди потрапляють в поле зору політиків - які їх виводять з області історичних подій в область оцінок історичних подій ... Ось , наприклад , є відома постать Кузнєцова - з одного боку - боротьба з німцями , з іншого - "підставити" українське підпілля - що переважує ? З боку СРСР - зрозуміло , а зараз з України ?
Є певні концептуальні моменти, що пан Лад заперечує:
1. Злочинність радянського режиму. Пан Лад не вважає його злочинним.
2. Пан Лад заперечує, що українські повстанці боролися з нацистами.
Тобто заперечує очевидні речі. Це не торкаючись взагалі будь яких оцінок. Якщо заперечують очевидні речі, то й оцінки об'єктивної не може бути апріорі.
Що стосується оцінок, я чітко висловив своє бачення. Воно базується на християнстьких цінностях. Політичні дискусії
Козак-характерник написав: Перемога може бути лише одна - над дияволом. Гріх, він в кожній людині, не залежно від прапора, під яким ця людина воювала. І злочини, і героїчні вчинки були зі всіх боків. І якщо шанувати, то всіх героїв. І якщо засуджувати, то теж всіх злочинців. Під яким прапором вони б не були.
Козак-характерник написав:1. І українці-червоноармійці, і українські повстанці боролися з нацизмом. Якщо порівнювати роль українців - червоноармійців у визволенні саме від коричневої чуми, то вона є більшою, ніж українських повстанців. Бо в першому випадку була регулярна армія визнаної світом країни, а в другому - партизанський рух, що тільки но боровся за власну державу з різними арміями. Шана всім учасникам боротьби проти нацистів!
2. В той же час треба розуміти, що українці-червоноармійці воювали в складі окупаційної армії. І свідомо чи не свідомо захищали інший диктаторський режим, принесли поневолення свому народу та іншим народам Європи. І в цьому якраз полягає трагедія українців. І не лише під час Другої світової війни, а на потязі всієї історії. Українці воювали з українцями в складі різних армій, бо не мали власної державності. Чи можемо ми пишатися ними саме за цей аспект їх діяльності, свідомої чи не свідомої? Звісно ж ні. Ті хто захищали червону чуму свідомо є такими ж самими злочинцями. Ті, хто були ошукані тогочасною пропагандою, то трагедія.
З висоти сьогодення, коли розкриті "білі плями" в історії, відкриті засекречені архіви, є доступ до різних джерел, необхідно переосмислити і усвідомити їм свою причетність до тих злочинів і покаятися, як християнам. Але покаяння - це внутрішній психічний акт. Наше ж ставлення до них повинно бути християнським. І не лише до них, а до всіх українців - учасників Другої світової війни. Вони є всі НАШИМИ. Не треба ні до кого пафосних слів, промов, все що і є "побєдобєсієм". Краще запалити свічку і пам'янути всіх загиблих, навіть ворогів, у тій м'ясорубці. В будь якій війні немає переможців і переможених. Всі скалічені, дехто лише морально, а дехто і фізично. Про яке свято взагалі може йти мова в цей день? Замисліться, люди!
Головне виділив червоним. Пан Лад заперечує цю тезу і хоче розділяти українців по прапору, під яким вони воювали. Мало того, злочини одних бачить і гіперболізує (українські повстанці), а злочини інших (червоноармійців) вперто не хоче помічати. Тобто ділить українців на НАШИХ і НЕ НАШИХ. При всьому тому, постійно приписує мені, що я начебто займаюся пропагандою. І саме я розділяю українців, а не Він. Начебто я применшую роль червоноармійців, а українських повстанців возвеличую. Натомість в мене об'єктивний і виважений підхід до ВСІХ! Примирення саме на християнстьких цінностях. Але Зло чітко і прямо треба називати Злом. І не важливо яке то Зло - червона чума чи коричнева.
Козак-характерник Ну - зрозуміло - ЛАД - це пост-радянська людина по поглядам . Не змінилися за 30 років . Переконати його все одно не вийде . З оцінкою радянської армії в цілому не погоджуся . Радянський Союз все-таки не окуповував Україну . Тут це можна трактувати по-різному - але ... Більшовики просто відновлювали кордони імперії - яка почала розвалюватися - не більше , але і не менше . Західну - так - хоча спочатку це була теж деяка ейфорія про об"єднання з великою Україною - яка дуже швидко закінчилася . Це навіть плюсом можна вважати . УРСР в цілому все-таки не вважала себе окупованою - це значне перебільшення . Навіть в Галичині . Претензії були - і великі - які не забулися так сильно , як на сході . Бо була Австро-Угорщина і Польща перед тим - до яких теж були претензії ...
Puente написав:З оцінкою радянської армії в цілому не погоджуся . Радянський Союз все-таки не окуповував Україну . Тут це можна трактувати по-різному - але ... Більшовики просто відновлювали кордони імперії - яка почала розвалюватися - не більше , але і не менше . Західну - так -
Не очікував від Вас. В нас єдина країна. Як так може бути: одна частина не була окупована, а інша була окупована? Поясніть свою позицію. Як можна бути напіввагітною? Ви теж інфіковані ворожою пропагандою?
Віталій Портников: У плані історичної науки Росія здобула реальну перемогу. Російській історичній школі вдалося переконати жителів українських земель у тому, що ніякої держави у них ніколи не було, що навіть після 1917 року спроби відокремлення – це були такі собі спроби сецесії. Те, що для України державність є якимось поривом, ніхто в Росії не сприймає.
2017-й, проголошено Роком Української революції 1917-1921 років. Переконаний, що ця подія має колосальне значення не тільки для формування історичної пам’яті, а безпосередньо може вплинути на сьогодення.
На офіційному сайті Верховної Ради України нарешті розміщено текст IV Універсалу. Таким чином, один із найважливіших нормативно-правових актів доби УНР і Української революції став частиною законодавства сучасної Української держави.
І якщо раніше говорилося про символічність історичної тяглості доби УНР із сучасною Україною, то відтепер з’явилися реальні історичні політичні та правові підстави розпочати процес офіційного визнання УНР як спадкодавця держави, у якій ми сьогодні живемо.
У цьому зв’язку слід пригадати, що у минулому році Верховна Рада України ухвалила закон «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», яким, зокрема, борцями за незалежність України визнаються особи, які брали участь у всіх формах боротьби за незалежність України, в тому числі, в органах влади Української Народної Республіки, Української Центральної Ради, Генерального секретаріату Української Центральної Ради, Ради народних міністрів Української Народної Республіки, а також уряду УНР в екзилі.
Також нагадаю, що в Україні вже робилася спроба легітимітизувати державність УНР. Так, 22 серпня 1992 року останній президент УНР на вигнанні Микола Плав’юк у присутності першого президента України Леоніда Кравчука, спікера тодішнього парламенту Івана Плюща, членів уряду, численних гостей заявив, що проголошена 24 серпня 1991 року Українська держава є «правонаступницею Української Народної Республіки», а також, передав тогочасній українській владі прапор УНР, державну печатку та клейноди гетьмана Івана Мазепи.
Крім того, Микола Плав’юк та інші очільники УНР в екзилі, склали заяву у якій зазначено: «Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України українська держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народної Республіки».
Очевидно, що Революція гідності, яка актуалізувала і загострила усі без винятку світоглядні, історичні, політичні та юридичні складові національної ідентичності та національної державності відкрила можливість здійснити необхідні кроки на шляху визнання УНР спадкодавцем сучасної України.
Принаймні, на мою думку, на цю пору усі чинні інститути держави, зокрема президент, парламент та уряд мають достатньо політичної волі, щоб це зробити.
Якщо б таке сталося, то Україна:
по-перше, зафіксувала б період існування так званої Української Радянської Соціалістичної Республіки у складі СРСР як окупаційний, з усіма політико-правовими наслідками, які з цього випливають. У цей контекст вкладається ухвалений Верховною Радою закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», який можна було б удосконалити під кутом зору не лише декомунізації суспільства, але й передусім його «дерадянізації»;
по-друге, підтвердила б свій європейський статус, адже таким, або подібним шляхом проголошували і утверджували свою національну державність балтійські країни – Литва, Латвія та Естонія, які на сьогодні перебувають в ЄС та НАТО і змогли досягти цього успіху завдяки тому, що різко розірвали зі своїм окупаційним минулим;
по-третє, змогла б віднайти додатковий аргумент, що свідчить про національно-визвольний характер російсько-української війни на Донбасі, яка у світлі спадкоємництва з УНР постає війною за повну деокупацію українських земель, збереження їх суверенності і соборності. Відтак, вже ні в кого не виникатиме питань щодо номінації агресора. В очах світового співтовариства він однозначно трактуватиметься як окупант, війна проти якого завжди була і залишатиметься священною.
Важливе питання: коли Україна має проголосити свою спадкоємність з УНР? Найпростіша і найправильніша відповідь – якнайскоріше. Проте, це можна було б зробити 24 серпня на День Незалежності, або 1 грудня, в річницю Всеукраїнського референдуму, який підтвердив доленосне рішення Верховної Ради.
У будь-якому випадку, без такого рішення День Соборності, який ми урочисто відзначаємо щороку, а також Рік Української революції не матимуть під собою достатньо міцних історичних підвалин, будуть більше символічними, хоч мають стати найважливішими в житті української нації та кожного українця зокрема.
Врешті настав час виконати обіцянки, які на зорі новітньої державності давалися лідерам УНР в екзилі, яких уже, на жаль, з нами немає, але пам’ять про яких зобов’язує це зробити.
Богдан Червак – голова ОУН
Те, що Україна виявилася практично без союзників наприкінці 1918 року, врешті-решт, і призвело, серед безлічі інших проблем, до поразки всіх українських зусиль зі створення своєї незалежної держави, на відміну від поляків, чехів і словаків, а також інших країн, які проскочили через цю хвилю 1918 року. Це дозволяє професору Єльського університету Тімоті Снайдеру іронізувати, кажучи, що можна взагалі ніяк не боротися за свою незалежність і отримати її, а можна пролити море крові, зробити величезну кількість зусиль і при цьому не домогтися незалежності. Це він порівнює зусилля поляків та українців після Першої світової війни.
«Если это будет обмен на то, что они отходят со всеми своими вооруженными формированиями в Ростов, а мы устанавливаем полный контроль над нашей границей. И за это надо подать воду в Крым. Я бы на такое точно пошел", - подчеркнул Давид Арахамия.
Всё по плану Кремля - мы отдаём вам Донбасс, вы забываете о Крыме
По словам пресс-секретаря президента РФ Дмитрия Пескова, "Крым - это российский регион", а "Донбасс - внутриукраинская проблема".
2)
Пристайко у нас не при делах, получается.
Нуу поглядим ...
3)
Госдума России в среду, 12 февраля, приняла законопроект о возможности отмены собеседования для граждан Украины и Беларуси при получении ими статуса носителя русского языка, сообщает ТАСС.
А для русскоязычных что будет делать РФ ? Правильно, за-щи-щать.
4)
"Последней каплей" для Богдана якобы стало то, что его не взяли в командировку в Ватикан.
«это борьба бульдогов под ковром, когда сначала происходит небольшое шевеление, а потом выбрасывается наружу труп побежденного»
freeze написав:
Начебто я применшую роль червоноармійців, а українських повстанців возвеличую. Натомість в мене об'єктивний і виважений підхід до ВСІХ! Примирення саме на християнстьких цінностях. Але Зло чітко і прямо треба називати Злом. І не важливо яке то Зло - червона чума чи коричнева.
Не очікував від Вас. В нас єдина країна. Як так може бути: одна частина не була окупована, а інша була окупована? 
