Коли розпочнеться обвал нереальних цін на житло у Києві?

Чабаны-парадиз рулит.
Оренда оплачена в полном обьеме.

Вопрос к бывалым форумчанам.
Сосед хочет купить квартиру. Припакованный, деньги есть.
Не к спеху. Но сказал что купит когда буду продавать.

Кто-то сталкивался с таким. Как формировать цену ? По аналогам ? Дороже брать ?

Блин, даже и не хочеться продавать. Прожил там 3 года. Очень нравилсь.

Чабаны - это, мягко говоря, не то место, где витают мечты желающих купить себе квартиру. Я бы прямо сейчас сказал соседу, что получил в наследство недвижимость за границей и в течение месяца уезжаю. Еще одного такого дурака можно и найти потом.

Ну не знаю, на вкус и цвет как говориться.
Я в Киеве жил на левом берегу и на Виноградаре.
В Чабанах понравилось больше всего.

Вы в Киеве проживали ?

10 лет в киеве,

Вообще не хочу не то что киевского бетона, а ехать в Киев.

чем же Киев так провинился?

Вы в Киеве проживали ?

Вот-вот...
К этому надо привыкнуть. Если придется, то привыкну, канеш.
Но чтоб прям ХОТЕТЬ....

Вы в Киеве проживали ?

10 лет в киеве,

Я 8 прожил. Мне кажеться было только нормально в кризис 2009 - 2010 годов.
Потом только плевался.
Долго рассказывать. В основном транспорт и контингент кругом. Агресивные вильнолюди.
Съехал - перекрестился.

Хомякоид ,

Агресивные вильнолюди

Бгггг . В точку!!!
Возомнившие,что их успешность (зачастую надуманная) наделяет их особыми правами)).

У меня кредит под 10% годовых. Гасить не напряжно - гасят арендаторы и еще остается, но... я сейчас не вижу 100% надежных способов прокрутить гривну с большей доходностью.
Когда я его брал, было все понятно, депозиты давали по 15-17% грязными. Нужно было либо его закрывать в 18-19, либо продолжать держать и ванговать на доллар по 50.

Щось не можу вловити - то по-Вашому іпотека - це вигідно, чи ні?(під 10%)
Якщо ні, то вже нічого не вигідно:
- депоставки по гривні впали і ще впадуть
- по долару - взагалі, смішні %
- під матрасом доляри - теж не варіант
- решта фін-інструменти мають ДУЖЕ високий рівень ризику!

То що, без варіантів?
Чи, все ж таки, іпотека?

Ну не знаю, на вкус и цвет как говориться.
Я в Киеве жил на левом берегу и на Виноградаре.
В Чабанах понравилось больше всего.

Все залежить від складу сім"ї та типу роботи /навчання усіх .
В Чабанах в будинку жити треба - якщо є можливість ...

тогда вообще логики нет, если клюнул петух и платить тупо нечем зачем жечь депозит? Надо скорее скидывать ипотеку на следующего хозяина. в 2009 много кто так делал, даже выплатив половину скидывали за остаток по кредиту.

І фіксувати лося?
Тож хто в сам пік карантину візьме іпотечну квартиру? Хіба за пів ціни
Тим більше, що вона ще буде недобудована, так як планую влізати лише в котлован/напів-збудоване!

Ми не шукаємо легких шляхів! ©®™

а в залог по кредиту что оформите? Недострой врядли возьмут

депоставки по гривні впали і ще впадуть

полгода-год и они снова вырастут.

Якщо ні, то вже нічого не вигідно:

в кризис заработать удается мало кому, а вот купить что то дешево можно, дисконт от цены и есть ваша выгода.

[1]

Изначально неверный подход. Подушка минимум на пару месяцев платежей должна быть обязательно. Расчет нагрузки должен быть такой, что даже при некотором падении доходов (например, на 25%) платеж все равно был подъемным.

Вы не поняли? Конечно поняли. Только дурака валяете.
Доходов-0, 100% падение. Подушка-на покушать, а не на погашение кредита. Все кто занимался перевозками пассажиров, услугами общепита, сдачей в аренду под непродовольственные товары и т.п. получат 0 дохода. не у 100% людей будет подушка на погашение кредита

Вы в Киеве проживали ?

10 лет в киеве,

Я 8 прожил. Мне кажеться было только нормально в кризис 2009 - 2010 годов.
Потом только плевался.
Долго рассказывать. В основном транспорт и контингент кругом. Агресивные вильнолюди.
Съехал - перекрестился.

Тут блогер Янина Соколова поздравила киевлян с днём города.

Я думаю киевлянам откликнется.


Спочатку ти гонорово мене не приймав, виштовхуючи на перон вокзалу до потягу Київ-Запоріжжя.

Потім я побачила весь твій бруд.
З вікна гуртожитку на Татарці ти був схожий на меланхолійного наркомана, якому все одно. Ти їв мівіну, пив маккофі зранку, портвейн ввечері і викидав сміття повз урну.

Потім я плакала, бо ти бив мене по пиці, коли нічого не виходило. Оточував людьми, які весь час вказували на двері, зйомними квартирами із запахом тютюну від минулих постояльцев, занедбаними під’їздами і п‘яними безхатьками Подолу.

Потім тобі щось сказали з неба( щось типу: ну годі вже над малою знущатися, ну глянь які в неї очі, не будь скотиною) і ти почав мене винагороджувати.
По крихтах навчаючи бути сильною і ніколи не здаватися.

Згодом ти показав мені всі свої контрасти, щоб влюбити. Ти примушував мене стояти у черзі, щоб з’їсти ту диявольську явно наколоту чимось для залежності перепічку на Театральній, налагодив стосунки з пам’ятниками Курбасу і Шевченкові, бо завжди лишав вільними лавки біля них. Твоє метро пахне і досі краще всіх метро світу. Я нюхала різні, правда. Ти - особливий.
Я побачила тебе і романтичним, і сцілюючим, і навіженим, і кривавим, і затишним...

Потім мої діти народилися у тобі.
І я тобі підморгнула, коли у свідоцтві тьотя на Арсенальній поставила твоє ім‘я в графі місце народження.

Минулого року я знову плакала, як тоді.

Я сиділа в гримерці Жовтневого палацу, після трьох годин шоу, яке зібрав Великий вечір з Яніною Соколовою повний зал і врешті зрозуміла, що в цей момент ти показав мені, що прийняв.

Відтоді, я перестала себе відчувати понаіхавшою і понаастававшеюся. Я відчула себе твоєю. Ніби так було завжди.

Ми з тобою 15 років.
Я об’їздила пів світу.
Але лишилося незмінним за всі ці роки тільки одне:
де б я не була, я завжди хочу повернутися до тебе. І ніколи тебе нікому не віддам і не проміняю.

Я люблю тебе, Київ
З Днем народження, мій дорогий