andrijk777 написав:Застосування РФ ЯЗ означатиме відкриття нової ери. Це означатиме що наприклад Китай може напасти на будь-кого і якщо цей хтось буде опиратись, то Китай просто застосує ЯЗ
а сейчас что Китаю мешает? Неужели путен. Какой он влиятельный и всесильный.
andrijk777 написав:Китай хоче чи ні щоб РФ застосувала ЯЗ?
мой ответ был выше. Если бы Китай захотел закончить эту войну, он бы прекратил экспорт/импорт с рф, а не наращивал его. Деталей какие формы войны его устраивают я не знаю, у Китая закрытая внешняя политика - говорят одно, а делают другое.
Востаннє редагувалось Wirująświatła в Вів 20 гру, 2022 12:35, всього редагувалось 2 разів.
andrijk777 написав:А це означатиме що такі країни як Тайвань, Японія, Південна Корея почнуть в екстреному порядку розробляти ЯЗ і без сумнівів вони це зроблять. В результаті усі недруги Китаю(як мінімум 3) будуть мати ЯЗ. Все. А тепер питання до вас: Китай хоче чи ні щоб РФ застосувала ЯЗ?
Ви ще про Індію забули, яка має серйозні прикордонні конфлікти з Китаєм. І вже має ЯЗ.
andrijk777 написав:Застосування РФ ЯЗ означатиме відкриття нової ери. Це означатиме що наприклад Китай може напасти на будь-кого і якщо цей хтось буде опиратись, то Китай просто застосує ЯЗ
а сейчас что Китаю мешает? Неужели путен. Какой он влиятельный и всесильный.
Якесь не зрозуміле питання. А що мішало Путіну напасти на нас в 2001 році? Чи в 2008? Чи в 2014 - ідеальна була ситуація? А що мішає США окупувати Мексику?
vitaliian написав:
andrijk777 написав:Китай хоче чи ні щоб РФ застосувала ЯЗ?
мой ответ был выше. Если бы Китай захотел закончить эту войну, он бы прекратил экспорт/импорт с рф, а не наращивал его. Деталей какие формы войны его устраивают я не знаю, у Китая закрытая внешняя политика - говорят одно, а делают другое.
Я не побачив відповіді. *"Деталей" не знає ніхто, ми можемо тільки це обговорювати, висловлювати свої думки.
andrijk777 написав:А що мішає США окупувати Мексику
ничего, кроме нежелания это делать.
поэтому не вплетайте путена во все международные процессы. Он даже локально (среди своих соседей) никто.
Ми(я) якби ЯЗ обговорюємо. Може путін і ніхто, але ще ніхто за тисячоліття існування людства не застосовував ЯЗ в бою, за виключенням одного тестово-випробувального випадку. І якщо він її застосує то точно ввійде в історію на рівні Гітлера і Сталіна, а за всяких його "локальних соседей" ніхто ніколи не згадає.
Може пу щось там собі плете про застосування ЯЗ, але в мене враження що світ ставиться до його слів серйозно, як мінімум публічно.
mephala написав:............ так готовились, что оказалось для мобилизованных банально экипировки нет. выдали тряпчяную форму и вся экипировка.
"Украинские подразделения были также серьёзно истощены. В ВСУ соотношение раненых к погибшим после первого этапа войны составляло приблизительно 5 к 1. Но 40% раненых получили пожизненные увечья."
если бы наши мобилизованные были в брониках и шлемах с надлежащими аптечками походными - насколько бы эти данные были бы другими?
Это всё не должно было быть давным-давно вне всякой связи с подготовкой к войне? На армейских складах не должны находиться комплекты форм, шлемов, аптечек и ещё много чего? В т.ч. консервы, сухпайки и пр. Причём, это должно быть всегда и в глубоко мирное время.
давным давно это с какого времени? с второй мировой? или вам напомнить как все ржут с хлама столетнего кацапского? или кто то давным давно должен был закупить и текущая власть ниче не должна? хотя не. палки в колеса текущая власть отлично ставила - закупку броников стопорнули ловко.
Kudrjavuy написав:Азия - здесь конечно открытая для РФ ниша
Средняя Азия активно ищет транспортные решения, не задействующие территорию России. Узбекистан впервые отправил поезд с медью в Европу по новому маршруту в обход России, сообщила в понедельник государственная компания «Железные дороги Узбекистана». Поезд доставит 46 вагонов и 91 единицу 20-футовых контейнеров с медным концентратом с Алмалыкского горно-металлургического комбината в Болгарию. Один не самый большой эшелон - не показатель. Но вполне важный маркер.
Недавний саммит Туркмении, Азербайджана и Турции также рассматривал возможности переброски туркменского газа напрямую через Каспий в систему ТАНАП. Как только вопрос будет решен, к соглашению неизбежно присоединятся Казахстан и Узбекистан.
Россия теряет Среднюю Азию, и этот процесс остановить уже практически невозможно. Такие вещи очень сложно запустить, но остановить набравший ход отказ от связей с Россией еще сложнее.
В этой связи крайне странно смотрится лозунг о «повороте на Восток». Странность в том, что Кремль не в состоянии удерживать уже имеющиеся позиции на Востоке, но тщится получить новые.
Китай и Индию в один ряд тоже не ставьте. Между ними серьезные противоречия и территориальные споры. Балансировать с теми, кто между собой враждует мало кому удается. Обычно весы склоняются на какую то одну сторону.
"Куля в лоба", то же отправлял, но оказалось за это нужно платить реальные деньги! Узбекистан не имеет к этому... - это Китай обкатывает варианты "Шелкового пути" - о чём Вам ранее доводилось. Тоннели через горы в Ферганскую долину - тоннели в обход Киргизии - и вуаля! Узбекистан ограждён от вассала кремля и полного влияния на Узбекистан. Дальше: Баку-Тбилиси-Карс тоннели в обход Армении. ..............................
Білорусь, зимова кампанія Росії та наступ на Київ. Частина 1. Позиції сторін. Гіпотетичні цілі росіян.
Інтерв'ю генералів Залужного та Сирського вчергове підняли рівень напруги навколо кількох потенційних подій: наступу з Білорусі (на Волинь чи на Київ), наступу на Київ (з Білорусі та з території РФ) та взагалі великих наступальних операцій росіян (будь де).
Що ж, давайте по порядку. Співставимо задачі і можливості росіян з реальністю. Почати треба з задач, які Росія може планувати вирішувати.
Не всі дії російського керівництва можна раціонально обґрунтувати, бо деякі рішення вони приймають виходячи зі своєї паралельної реальності. Але вважати, що ворог настільки не навчаний доволі небезпечно. Тому не думаю, що вони будуть приймати рішення просто викинути ще кілька сотень одиниць техніки у спробі повторити буквально ТЕ САМЕ. Скоріше за все, їх маневри/наступ/спорадичні атаки все ж матимуть якусь сформовану ціль.
З точки зору теорії створення нового фронту або перенесення театру війни доцільно в трьох випадках:
1. якщо на старому театрі ситуація - у глухому куті, і тобі потрібно сформувати для себе ініціативу; 2. в тебе є достатня чисельна чи технічна перевага, щоб воювати “і тут, і там”; 3. ти майстерно блефуєш і відволікаючим ударом розраховуєш значно покращити своє положення на основому театрі війни.
Виходячи з цього: які гіпотетичні цілі можуть мати росіяни?
Виграти війну в один крок ударом на Київ. Власне, це вони робили 24 лютого. Захоплення столиці, деморалізація населення і війська падінням серця та мозку країни і усе це. Простіше кажучи, маневр Наполеона. Реалістичність цього ми обговоримо нижче (вона нульова), але фіксуємо як гіпотетичну ціль.
Перерізати комунікації України та Європи та спровокувати паніку на заході України наступом на Волинь. Цілі такого наступу - дійти та взяти під контроль (чи створити реальну загрозу) трасу Е40. Для ефекту мінімум - хоча б Е373, створити загрозу для Львова та Тернополя, а також частково - мережі залізниці. Це зробило б наше положення значно складнішим. Рівненська АЕС як бонус.
Відволікти сили для власного наступу на іншій ділянці фронту. Наприклад, спробу наступу на Сході не тільки на Бахмут, але й, наприклад, в Луганській області. Тобто без серйозного наміру захопити Київ (неймовірно) чи Луцьк (все ще дуже малоймовірно) домогтися від нашого командування перекинути частину найкращих частин на цей напрямок і скористатися можливістю в іншому місці.
Відволікти сили, щоб зупинити український наступ. Про це чомусь мало говорять. Коли українська армія розгорне чергову велику наступальну операцію (не скажу де, бо є кілька варіантів) і коли російська армія буде мати ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ на межі катастрофічної поразки ми можемо чекати “атаку на Київ”. Щоб спробувати тиском на президента, головнокомандувача, військових та суспільство в цілому зупинити наступ та, знову ж таки, “рятувати Київ”. Це при тому, що реально щоб оточити і взяти Київ штурмом ворогу потрібно стільки, скільки у нього ніколи не буде. Але про це у другій частині.
І невеликий екскурс в історію. Впевнений, ви чули крилатий вислів “Ганнібал у воріт”. Є хибне кліше, що великий карфагенський воєначальник брав Рим у облогу після битви при Каннах, своєї найвизначнішої перемоги. Але це не так. Ганнібал імітував облогу Риму тоді, коли війна опинилася на межі корінного перелому: коли римська армія оточила ключове місто, яке контролювали карфагеняни - Капую. Тоді Ганнібал спробував відволікти римлян і атакував Рим. Навіть випалив передмістя. Так, довелося понервувати і навіть крилатий вислів народився.Але римляни не повелися, взяли Капую, а Ганнібал з часом відступив від Ки… ой… Риму. А потім римляни виграли війну. Історія з натяком.
Що ж, по цілях росіян пройшлися.
У другій частині - про сили та засоби, якими росіяни можуть спробувати досягти своїх цілей, а також - про потенційну участь режиму Лукашенка.
Перша частина - про потенційні цілі.
Про географію. Чому провалилася спроба захопити Київ у лютому? Крім сили та героїзму ЗСУ та тероборони? Росіяни трагічно (для себе) недооцінили географію. Взагалі, нерозуміння масштабів та географії України залишається їх помилкою і зараз.
На київському напрямку вони недооцінили наскільки відсутність розгалуженої дорожньої мережі буде перешкоджати їх діям. Їм по факту довелося наступати на Київ лише трьома дорогами. В результаті чого чисельна перевага втратила сенс. Їх колони блокували та розбивали одна за одною. І те саме чекає їх в разі і повторення наступу на Київ, і при потенційному наступі на Волинь. Де чотири вузькі дороги йдуть через ліси та болота, які і взимку залишаються непридатними для пересування техніки та великих мас людей.
Про ЗСУ. Я не можу розкривати деталей, але наші готуються. Мінування. Навчання. Відпрацювання сценаріїв. Постійне спостереження - і супутникове, і іншими засобами. Ще важливіше - про те, що росіяни можуть щось планувати ми чуємо саме від нашого політичного і військового керівництва. Що вже натякає, що ситуація контрольована. А тепер про сили ворога.
Жива сила РФ зараз. Наразі в Білорусі та прикордонних регіонах Росії, звідки можна наступати на Київ сил мало. В Білорусі біля 20 тисяч росіян, з них - від 9 до 12 тисяч мобілізованих, які проходять підготовку на білоруських полігонах. Бо в РФ не вистачає полігонів, більшість ліквідована в рамках військових реформ. Поки ознак перекидання туди або у прикордонні з Чернігівщиною регіони сил, яких буде достатньо хоча б для відволікаючого удару не бачать ані ГУР, ані наші союзники. Але це не говорить, що цього не буде в майбутньому.
Потенційна жива сила. Залужний сказав, що Росія готує 200 тис. Враховуючи ту інтенсивність, з якою РФ витрачає мясо - минулого тижня загинуло більше 4 000 (мінімум ще х2 поранених і невідома кількість полонених та дирезритів) - просто для поповнення власних втрат за наступні 8-12 тижнів Росії знадобиться більше половини з цих 200 тис. Ми ще не рахуємо хвороб - наприклад, лікарні Луганська переповнені обмороженими та хворими.
Тому Росія буде проводити другу хвилю мобілізації. Спеціалісти Інформаційного Спротиву оцінюють пропускну спроможність російських полігонів та навчальних центрів у 110-130 тисяч за цикл. Тобто, щоб ці мобілізовані були підготовлені до наступу знадобиться ще кілька місяців. До того часу ЗСУ можуть вже зробити росіянам боляче у Луганській області чи на Півдні, створюючи загрозу Криму.
Таким чином, теоретично і з надзусиллям, росіяни зможуть виділити для посилення своїх сил в РБ та на північ від Чернігівщини 90-110 тис мобіків, навіть з урахуванням перших етапів другої хвилі. Але і цього недостатньо. Аналітик Ян Матвєєв оцінює мінімально необхідну кількість для спроби наступу тільки на Волинь у 50.000 осіб (як мінімум 6 бригад + резерв). І якщо рядових теоретично Путін може наскрести, то з офіцерами і сержантами - повна катастрофа. Їх нема де взяти. Нарешті, щоб щоб штурмувати навіть передмістя Києва (без самої столиці) росіянам потрібна перевага у 7-9 разів над силами оборони столиці. Це при ДОСТАТНЬОМУ забезпечені технікою. Але і там не все добре.
Техніка і амуніція. Всю весну і літо для потреб російської армії з Білорусі вивозили техніку. Зараз частково везуть назад. Разом з російськими військовими. 1. По танкам: Росія вже активно використовує Т-62 замість Т-72 та Т-90. Їх ще багато. Але це вже “2 сорт не брак”.
2. По бронемашинам: на початок вторгнення Росія мала близько 11 тисяч озброєних бронемашин та 3,5 - неозброєних (“моталиг”). За даними Oryx (візуально підтверджено) Росія втратила майже 3000 машин, за даними ГШ ЗСУ - 6000. Рахуємо середнє - 4500. Тобто, мінімум третина від усіх - втрачена. Ще невідома нам кількість задіяна на фронті зараз. Але враховуючи інтенсивність бойових дій - не менше 4000. Чистий залишок навіть з усім виробництвом за ці місяці - 4 - 5 тисяч. Але - мінус несправності, корупція, іржа.
3. По артилерії - звичайній та реактивній - ситуація приблизно така саме. А без неї серйозний прорив і тим більше штурм Києва неможливий. За будь-якої кількості живої сили. Про проблеми з амуніцією ви і без мене знаєте.
4. Скористатися перевагою в повітрі в умовах протидії ППО Києва росіяни не зможуть. Їх авіація, направлена проти столиці, доволі швидко припинить існувати. Навіть завдавши збитків та вбивши людей.
5. Про забезпечення амуніцією ЗС РФ ви і так знаєте все. Це вже справедливий мем.
Логістика. Техніка та маса людей потребують “харчів - палива та їжі”. Наразі Росія все ще має значні проблеми з логістикою на сході та на півдні України. Автотранспорту все ще не вистачає і ми фіксуємо використання розконсервованих вантажівок 50х - 60х років 20 століття. При пекельній логістиці вже Росія має створити ще одне угрупування - кілька десятків тисяч людей, забезпечити транспорт та склади. Заново розгорнути польові шпиталі та знайти ще десятки тисяч супроводжуючого персоналу. Чи реально це? Навряд.
Який висновок? Щоб забезпечити свою потенційну АТАКУ на Київ технікою, росіянам доведеться або знімати частину боєздатної з поточного фронту, розраховуючи що ЗСУ для оборони підступів до столиці зробить те саме, або розраховувати, що техніка від Заходу припинить надходити. Обидва розрахунки - сумнівні.
Думаю, не треба пояснювати, що тупо живою силою, яка буде “йти маршем від кордону до Києва”, скільки б її не було, виконати серйозні задачі неможливо.
Але ж Путін та Шойгу їдуть вмовляти Лукашенка доєднатися до війни? Що ж, відповідаємо. Офіційно армія РБ - це 40+ тис. Але. Серед них сухопутні сили - 16 тис. Про техніку РБ вище писали. Лукашенко під час війни проти власного народу в 2020-2021 року активно використовував власні ЗС проти протестувальників. Де гарантія, що коли армія буде зайнята спробою захопити прикордонні села Волині та Рівненщини, народ не повстане знову? Силовий апарат буде знищено. Чому я думаю, що Лукашенко цього боїться? Ми точно знаємо про диктаторів що усі вони - параноїки. Але - припустимо - Лукашенко наляканий так, що він проводить мобілізацію. Нагадаю: білоруські полігони наразі повністю заповнені російськими мобілізованими. Крім того, мобілізація в Білорусі несе додаткові ризики дестабілізації. Тож Лукашенко буде до останнього пручатися.
Думаю, що росіяни це розуміють. А тому вони вимагатимуть хоч щось. Наприклад, розширення доступу до військової інфраструктури та території РБ - для нанесення артилерійських ударів та ударів РСЗВ по Волинській, Рівненський, Житомирській області. Це відкриває для України більше можливостей, ніж несе ризиків. Бо робить легітимними аналогічні удари по території Білорусі (Бєлгородська область, привіт). І також відкриває можливості завдавати силами ЗСУ удари по критичній для росіян військовій інфраструктурі в РБ. Тому коли військова операція зазнає невдачі і не досягне будь-якої з гіпотетичних цілей, Росія отримає не фронт з перевагами, а фронт з проблемами.
Таким чином. Наразі угрупування, яке може серйозно відволікти сили ЗСУ з Півдня та Сходу на оборону Києва чи Заходу в Білорусі і прикордонних регіонах Росії відсутнє.
Однак потенційно РФ зможе сформувати там ударне групування для спроби атакувати Київ чи перекрити логістичні шляхи “Європа - України”, щоб відволікти сили ЗСУ з інших напрямків. На формування такого групування потрібно, в залежності від завдань, від двох тижнів до двох місяців.
Проте це групування буде мати такі саме проблеми, як і 24 лютого - ще більш складна логістика, обмежені можливості для маневрування та мотивований спротив. Але додаються ще дві - краща підготовка ЗСУ до подібної атаки та більший брак техніки у росіян. Коли без забезпечення заблоковані військові (мобілізовані), у яких ще й недостатньо техніки - в умовах холоду та голоду, лісів та ворожого оточення - починається паніка.
Нам потрібна важка техніка в першу щоб відвойовувати території у нелісистих зонах. В умовах лісів оборонятися з пткр та іншим легким озброєнням важко, але простіше ніж наступати в умовах браку техніки, навчаних офіцерів та зимової амуніції.
Але не треба думати, що все буде дуже легко і ризиків нема. Якщо росіяни спробують провести військову операцію з навіть найбільш неореалістичною метою, це все одно створить і ризики паніки (особливо якщо співпаде з, наприклад, черговою ракетною атакою та проблемами з електрикою та зв'язком), і неминучі втрати і серед військових, і серед цивільних (в тому числі через банальні випадкові і свідомо терористичні “прильоти”).
Головний акцент в потенційній операції росіяни робитимуть саме на психологічному ефекті. Бо тільки так вони можуть досягти хоч якого успіху. Тому головна моя порада: не панікувати; знати, що ЗСУ готова до ризиків; мати радіоприймач і слухати виключно верифіковані джерела інформації. І перепровіряти.
Все ж . Яких результатів росіяни реально можуть досягти? Доволі скромних.
Якщо вони не будуть відволікати свої основні сили та техніку з Донбасу та Півдня (бо це занадто для них ризиковано) - то крім тактичного просування, прориву окремих колон (і їх знищення) чи імітації небезпеки для окремих міст ніяких суттєвих результатів, які можуть вплинути на хід війни, вони не здобудуть.
Якщо все ж знімуть значну частину боєздатних сил заради “останнього шансу” взяти столицю чи перерізати комунікації з Європою - нам дійсно доведеться витримати значну битву. Однак це не створить для росіян сприятливих умов для реального штурму Києва чи успіху на волинському фронті. Бо завдяки даним розвідки і сприятливим умовам у сил оборони України все одно буде значна перевага.
В будь якому випадку ми маємо бути пильними. Спроба наступу чи його імітація - це втрати, нерви, необхідність серйозно ставитися до повітряних тривог. І мати план Б, якщо ви живете в селі чи місті на кордоні України та Білорусі. Бо для вас загрозою буде навіть ствольна артилерія.
Російська армія в разі “кидка на Київ” полоскоче наші нерви, але такою дією наблизить свою поразку. Та якщо наші союзники прискорять передачу нам озброєння, про яке казав Залужний, навіть цього лоскотання нервів можна уникнути. Але подивимось.
andrijk777 написав:Застосування РФ ЯЗ означатиме відкриття нової ери. Це означатиме що наприклад Китай може напасти на будь-кого і якщо цей хтось буде опиратись, то Китай просто застосує ЯЗ
