а оце роздуми про реальні мирні плани, а не міфічні фінляндизації
Зараз, коли західна коаліція на підтримку України виглядає дедалі крихкішою, Путін як ніколи впевнений в успіху своєї історичної місії зі знищення української державності. Це відображено в його нинішній позиції на переговорах, яка містить низку максималістських вимог, що позбавлять післявоєнну Україну будь-якого значущого суверенітету або безпеки, залишивши країну на милість Росії.
Немає необхідності говорити про те, що Путін наполягає на міжнародній ізоляції, роззброєнні та беззахисності України і це не влаштовує Київ. Українці засвоїли гіркі уроки попередніх міжнародних угод із Росією, як-от Будапештський меморандум 1994 року, який не втримав Москву від нападу на Україну 2014 року і не зміг запобігти повномасштабному вторгненню 2022 року. Зрозуміло, що українські офіційні особи зараз категорично заявляють, що в основі будь-якої майбутньої мирної угоди мають лежати гарантії безпеки для їхньої країни.
Оскільки Путін не бажає іти на поступки і, схоже, сповнений рішучості продовжувати боротьбу, Сполучені Штати незабаром будуть змушені переглянути свій підхід до припинення російсько-української війни. Щоб виконати свою обіцянку про мир, Трамп повинен спробувати змінити стратегічні розрахунки Росії та переконати Кремль у тому, що його нинішні цілі в Україні недосяжні.
Будь-яке врегулювання, схоже, передбачатиме продовження окупації Росією майже 20% території України, яка наразі перебуває під контролем Кремля. Це змусило деяких коментаторів провести паралелі з розділом Корейського півострова після Корейської війни на початку 1950-х років. Для того, щоб такі порівняння були доречними, лінія фронту нинішньої війни в Україні має бути стабілізована настільки, щоб жодна зі сторін не мала реальних шансів здобути вирішальну військову перемогу. Поки що цього не відбувається.
Якщо припинення вогню виявиться можливим, наступним завданням стане просування до постійнішого миру. Трамп дав зрозуміти, що не підтримує вступ України до НАТО і не направлятиме американські війська в Україну для забезпечення дотримання мирної угоди. Натомість відповідальність за гарантування безпеки України ляже насамперед на власні збройні сили країни та європейських партнерів Києва. Це не можна порівняти з тими гарантіями безпеки, на які сподівалися багато українців, але це не зовсім нереально.
Оскільки подальша підтримка Сполучених Штатів у сфері безпеки більше не гарантована, європейські країни приступають до безпрецедентного переозброєння. Це матиме величезні наслідки для будь-якого мирного врегулювання в Україні. Дійсно, виживання цієї країни може залежати від здатності Європи підкріпити нинішню риторику про необхідність переозброєння конкретними кроками зі збільшення виробництва зброї.
Найближчими тижнями ЄС готується представити великий пакет заходів щодо підтримки витрат в оборонному секторі, а окремі країни, включно з Німеччиною, мають намір радикально збільшити національні оборонні бюджети. Значна частина все більшого обсягу продукції європейської збройової промисловості, швидше за все, піде в Україну. Адже європейські лідери прекрасно розуміють, що якщо опір України ослабне, вони виявляться наступними на черзі.
Очікується, що деякі європейські країни також відіграватимуть безпосереднішою роль у забезпеченні мирної угоди в Україні. «Коаліція охочих» на чолі з Великою Британією і Францією вже набуває форми, і практичні обговорення між військовими керівниками щодо можливого розгортання військ уже йдуть повним ходом. Однак досі далеко не зрозуміло, чи матимуть європейські війська в післявоєнній Україні мандат на участь у бойових діях, що змушує сумніватися в їхній ефективності як стримувальної сили.
Хоча деталі залишаються туманними, українські командири та їхні європейські партнери нині обговорюють можливість військової присутності «на землі, в небі і на морі». Найбільш практичний внесок може бути зроблений у повітрі: коаліційні сили потенційно здатні поставити ескадрильї винищувачів і системи ППО. Це може дозволити їм «закрити небо» над значною частиною України, мінімізуючи загрозу, що надходить від російських ракет і безпілотників, не ризикуючи водночас прямими сутичками між коаліційними і російськими силами.
Природно, першим кроком має стати припинення бойових дій. Якщо переговори під керівництвом США все ж таки призведуть до перемир’я, то мають бути проведені підготовчі роботи, які дадуть змогу Україні та її європейським партнерам зробити тимчасову паузу в бойових діях більш постійною. Від європейських країн-учасниць очікується, що вони «закриють» українське небо і нададуть війська на землі, створюючи умови для відновлення української нації. Паралельно з цим вони мають значно збільшити потік військової допомоги Києву та зміцнити вітчизняну оборонну промисловість.
Зрештою головною гарантією безпеки України залишаться українські збройні сили. Збройні сили країни вже довели свою спроможність за останні три роки повномасштабної війни. Якщо європейські партнери Києва зможуть прийняти виклик і надати достатню підтримку, Україні, схоже, судилося продовжувати охороняти східний кордон Європи і захищатися від російської загрози протягом багатьох років.
Від полювання на відьм і до гєбні. Коли будь-яке хоч найменше відхилення від генеральної лінії визначається не чим іншим, а тільки смертним гріхом. Звинуватити в тяжкому злочині, походя, що висякатися. Змагання хто більше виявить. Все старе, як світ. Справа тільки за ростом масштабу і критеріїв. Коли стане стійкою системою.
Самі ж. Своїми руками. І за власною ініціативою. Своїх же.
Якось ще можна зрозуміти, якщо аргументом було лише одне --- виживання. Але коли аргументи оті будь-які інші, то.. це банальна класика. І .. коли не гризуть ворога, то гризуть своїх. Під шумок. Скориставшись можливістю.
Снова влез в разговор не поняв о чем он? -- почитай что я тому "В мене четверо і всі тут" ровно на этот же вопрос писал
я бачу лише, як ти котру сторінку мусолиш якусь фігню про демографію. я тобі вже відповів - в країні війна, які порівняння з мирними часами та країнами? а ти як той дятел. реінкарнація tester - той теж полюбляв якусь дрібноту десять повідомлень обговорювати.
от якби ти зробив -1.0 через Тису - ото було б сильно. а хабаря на кордоні дати - то таке
_hunter написав:Снова влез в разговор не поняв о чем он?
Хантер, я теж не розумію, що ви робите на цій гілці? Чому ви не на еміграційній?
Родители выезжать отказываются
А так-то я и там: недавно, вон, Akurt начал склонять инвестировать в Албанию вместо этой страны. Так я надеялся, что мне на этой ветке растолкуют - как тренды рождаемости/эмиграции знаки поменяют, но увы...
Снова влез в разговор не поняв о чем он? -- почитай что я тому "В мене четверо і всі тут" ровно на этот же вопрос писал
я бачу лише, як ти котру сторінку мусолиш якусь фігню про демографію. я тобі вже відповів - в країні війна, які порівняння з мирними часами та країнами? а ти як той дятел. реінкарнація tester - той теж полюбляв якусь дрібноту десять повідомлень обговорювати.
И снова ты адресатом промахнулся -- это тебе к тому - "В мене четверо і всі тут" -- два дня не мог два графика "украинцы в Европе" прочитать и на них "рождаемость в Украине наложить" Про войну я ему вчера тоже раза два объяснить пытался - минус 10 лямов с 14го года
-- почитай что я тому "В мене четверо і всі тут" ровно на этот же вопрос писал 
